Чечелівський район. КЗДО № 163 ДМР








Методична робота

Методичні рекомендації щодо здійснення освітньої діяльності з питань дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану

 

Методичні рекомендації

щодо здійснення освітньої діяльності

з питань дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану (для засновників закладів, науково-педагогічних працівників ІППО, директорів та педагогічних працівників закладів дошкільної освіти).

Методичні  рекомендації  щодо  здійснення  освітньої  діяльності  з  питань дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану розроблені для працівників сфери дошкільної освіти. 

Введення  в Україні  воєнного  стану  позначається  на  всіх  сферах  людського 

життя. Особливих змін зазнає освітня галузь, зокрема дошкільна. Чимало закладів дошкільної  освіти  (далі —  ЗДО)  не  працюють,  деякі —  приймають  тимчасово переміщених  осіб,  організовують  освітній  процес  дистанційно,  консультують батьків тощо. Є заклади, які працюють у звичному режимі.

В умовах воєнного стану зазнала змін й організація роботи з кадрами, зокрема підвищення кваліфікації, інформаційна та методична підтримка педагогів. Сьогодення внесло корективи в освітянське життя та незмінним лишилося те, що  усі  ми  маємо  працювати  заради  наших  дітей.  Робота  кожного  наразі надзвичайно важлива.

У  стані  війни  діти  дошкільного  віку  належать  до  найвразливішої  категорії населення.  Перебуваючи  в  небезпеці,  в  тривалому  стресовому  стані,  дитина позбавлена  нормальних  умов  для  розвитку  та  освіти.  Через  відчуття  тривоги, напруги,  страху,  невизначеності  ускладнюється  процес  повноцінної  соціалізації дитини.  Діти,  які  вимушені  бути  переміщеними  із  зони  активних  бойових  дій, стикаються  з  проблемою  соціальної  адаптації,  перебуваючи  в  нових  соціальних умовах.

Відповідь  на  запитання  щодо  організаційних  аспектів  діяльності  закладів дошкільної  освіти  дають  такі  нормативні  документи:  Закон  України  «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX; лист МОН № 1/3475-22 від 17.03.2022 «Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньо переміщених осіб».

 

 

 

Організація інклюзивного навчання в ЗДО № 163

Головна мета інклюзивного навчання – реалізація права дітей з особливими потребами на отримання освіти у відповідності з їх можливостями і здібностями за місцем проживання, їх соціальна адаптація та інтеграція в суспільство, підвищенні ролі сім’ї у вихованні і розвитку дитини

Поради та рекомендації вихователю, у групі якого навчатиметься дитина з особливими потребами:

  • Навчитися толерантно ставитися до особливих дітей, але в ніякому разі не акцентувати увагу на дитині
  • Сприяти тому, щоб кожна дитина відчула себе прийнятною
  • Сприяти створенню у дитячому колективі атмосфери доброзичливості,справедливості й терпимості
  • Надавати індивідуальну підтримку, але при цьому не відокремлювати дітей з особливими потребами від основної групи дітей
  • Намагатися наблизити навчальні завдання до потреб і можливостей такої дитини
  • Співпрацювати з іншими педагогами (логопедом, психологом, лікарями) та батьками в одній команді.

Основні завдання команди фахівців індивідуального супроводу дитини:

  1. Збір інформації про особливості дитини, її інтереси, труднощі і обмеження, освітні потреби з метою визначення та реалізації належної підтримки, вжиття адекватних заходів, залучення додаткових фахівців.
  2. Всебічне обговорення особливостей (труднощів) розвитку дитини з урахуванням інформації різних фахівців з метою визначення характеру та причин відхилень в розвитку та поведінці; прийняття консолідованого рішення про специфіку змісту освіти і навчання з урахуванням рекомендацій психолого-медико-педагогічної консультації.
  3. З’ясування потенціалу розвитку дитини, актуалізація її позитивних особистісних якостей.
  4. Розробка та реалізація Індивідуальної програми розвитку дитини.
  5. Моніторинг динаміки загального психічного розвитку дитини, консультування і вирішення складних, конфліктних ситуацій.
  6. Ведення документації (щоденник спостережень), що відображає актуальний розвиток дитини, динаміку її стану, рівень шкільної успішності; збір портфоліо.

Індивідуальна програма розвитку дитини містить такі розділи:

  1. Загальна інформація про дитину: ім’я та прізвище, дата народження, телефони батьків, адреса проживання, проблема розвитку (інформація про особливі освітні потреби), дата зарахування дитини до дошкільного навчального закладу.
  2. Наявний рівень розвитку дитини (відповідно до висновку психолого-медико-педагогічною консультації). Група фахівців протягом 1-2 місяців (в залежності від складності порушення) вивчає можливості та потреби дитини, фіксує результати вивчення: її вміння, сильні якості та труднощі, у чому їй потрібна допомога; інформація щодо впливу порушень розвитку дитини на її здатність до навчання (відомості надані психолого-медико-педагогічною консультацією). Вся інформація повинна бути максимально точною, оскільки вона є підґрунтям для подальшого розроблення завдань.
  3. Освітні послуги. В індивідуальній програмі розвитку дитини передбачається до 10 корекційно-розвиткових занять на тиждень в залежності від віку дитини та з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю. Фіксується розклад занять з відповідними фахівцями (вчителем-дефектологом, практичним психологом та іншими спеціалістами), вказується кількість і тривалість таких занять з дитиною.
  4. Адаптації/модифікації. При складанні індивідуальної програми розвитку необхідно проаналізувати, які адаптації та модифікації слід розробити для облаштування середовища, застосування належних методів, матеріалів, іграшок, обладнання, урахування сенсорних та інших потреб дитини.

Модифікація – трансформує характер подачі матеріалу шляхом зміни змісту або концептуальної складності навчального завдання. Наприклад, скорочення змісту навчального матеріалу; модифікація цілей і завдань, прийнятних для конкретної дитини, корекція завдань, визначення змісту, який необхідно засвоїти.

Адаптація – змінює характер подачі матеріалу, не змінюючи зміст або концептуальну складність навчального завдання. Зокрема, можуть використовуватись такі види адаптацій:

  • пристосування середовища (збільшення інтенсивності освітлення в групових кімнатах, де є діти з порушеннями зору; зменшення рівня шуму в групі, де навчається слабочуюча дитина, забезпечення її слуховим апаратом);
  • адаптація матеріалів (адаптація дидактичних посібників, ігрових, наочних та інших матеріалів тощо).

Для забезпечення особистісно-орієнтованого підходу та організації корекційно-розвиткової роботи в інклюзивній групі штатним розписом дошкільного навчального закладу передбачається 1 ставка асистента вихователя на 1 інклюзивну групу.

За письмовою заявою батьків, або осіб, які їх замінюють, адміністрація дошкільного навчального закладу може надати дозвіл щодо участі у навчально-виховному процесі асистента дитини з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю, волонтерів, фізичний та психічний стан здоров’я яких дозволяє здійснювати зазначену функцію на громадських засадах або за рахунок коштів громадських організацій та інших джерел, не заборонених законодавством.

Крім того, батьки або особи, які їх замінюють, можуть самостійно виконувати функцію асистента дитини з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю, або визначати особу, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє здійснювати зазначену функцію на волонтерських засадах.

Батьки, або інші особи, які здійснюють функцію асистента дитини з особливими потребами, у тому числі з інвалідністю, мають проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди, з оформленням особової медичної книжки встановленого зразка. Особові медичні книжки повинні зберігатися у медичному кабінеті.

Засновник (власник) дошкільного навчального закладу забезпечує підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації та атестацію педагогічних працівників відповідно до специфіки роботи інклюзивної групи, сприяє провадженню інноваційної діяльності.

 

 

—  Моя Галинка ще з п'яти років прочитала буквар. А тепер беремо з бібліотеки дитячі книжки, і вона читає.
—  А наш Тарасик знає всі букви, але ще не читає, ми й не вчимо читати — в школі навчать.
—  Іринка вміє читати і писати. Вона кожного дня годину навчається — читає і пише.
—  А ми не вчимо свого сина ні писати, ні читати, для чого забирати дитинство, воно й так коротке.
Хто ж має рацію з батьків? Сучасні програми першого класу вимагають від дітей відповідної підготовки, в тому числі й знання звуків і букв, уміння читати двоскладові слова, короткі речення. Організовану підготовку дітей до школи здійснюють: дитячі садки. Якщо дитина не відвідує дошкільного закладу, вся відповідальність за підготовку її до школи покладається на батьків. Саме вони мусять ознайомити дітей із звуками і буквами, навчити зливати приголосні з голосними в склади, читати перші слова.

Проте не всі батьки знають, яким методом потрібно вчити дитину читати. В окремих сім'ях використовують побуквенне читання: «Ти говори, Оленко, «м...а-ма, м...а-ма і читай — ма-ма...». Справді, колись учили і в школі читати першокласників за таким методом. Якщо ж дитина навчиться читати за неправильним «дідівським» методом, це принесе велику шкоду дитині в школі, адже перевчити значно важче, ніж навчити. Зараз навчання грамоти в школі відбувається за звуковим аналітико-синтетичним методом. В основі навчання грамоти лежить не буква, а звук.

До семи років у сім'ї дошкільник повинен одержати такі знання з грамоти:

Навчитись виділяти послідовно звуки в словах (рак— перший звук р, другий — а, третій — к), розподіляти звуки на голосні та приголосні (а, є, и, і, о, у —- голосні; м, ш, п, р та  ін. — приголосні).

Знати, що мова складається з речень, речення з слів, слова поділяються на склади, склад на звуки, розрізняти звуки і букви.

Знати друковані букви: А, О, У, И, І, Е, М, Ш, С, Р, Л, Н, П, Т, К, В, Г, Д (якщо дитина легко засвоює, можна ознайомити з усім алфавітом), розрізняти маленьку та велику букви, знати їх призначення. Велика буква пишеться на початку речення, в іменах, прізвищах людей, кличках тварин, у назвах міст та сіл.

Складати з букв розрізної азбуки прямі (ма, па, ра, су, на), обернені склади (ам, ум, аш, уш) та двоскладові слова з відкритими складами  (мама, рама, тато, пила).

Читати слова та короткі речення, складені з розрізної азбуки або кубиків. В окремих сім'ях дають дошкільнику читати «Буквар». Це робити не слід, тому що в школі у дитини зникне інтерес до навчання, адже матеріал підручника буде відомий. Азбуку на кубиках та в картинках можна давати дитині для самостійних ігор на п'ятому році життя. Діти, граючись з азбукою на кубиках, як правило, легко запам'ятовують та впізнають усі букви до п'яти років. У таких випадках не варто заважати дитині, але й не слід вимагати від неї вивчення букв, якщо у дитини не виник у цьому віці інтерес до графічного зображення звука. Організоване навчання грамоти доцільно починати, коли дитині сповнюється 5,5 років. Спочатку навчіть дитину виділяти звуки в словах, аналізувати звуковий склад трибуквенних слів (мак, рак, суп, сир та ін.) шляхом посиленої вимови кожного звука в слові. Наприклад, дорослий вимовляє «с... с... а..суп» і звертається до дитини: «Який ти чуєш перший звук у слові «суп»? — А тепер послухай, який другий звук у цьому слові: «су...у...у...у...п», третій: «суп...п...п»?» Звук п слід вимовляти з посиленою інтонацією. Запитати у дитини, скільки всього звуків у слові, запропонувати назвати перший, другий, третій. Коли дитина навчиться виділяти послідовно кожний звук в слові, можна давати їй такі вправи:
—  Яким звуком відрізняються слова «сир» і «син»?
—  Придумай слово, яке б починалося на другий звук в слові «мак» (абрикос), на третій звук в слові «суп» (пилка).
—  На якому місці стоїть звук и в слові «гриб»?
—  Придумай слово, в якому б звук а стояв на початку (автобус), в середині (мак), в кінці слова (школа).
—  Знайди спільний звук в словах скоромовки (лелека, лелека, літаєш далеко).
—  Порахуй, скільки звуків в слові (стіл, вікно, ніс, рис, слон).

Дорослі пояснюють дитині, що всі звуки поділяються на голосні та приголосні. Голосні звуки ( а, є, и, і, о, у) промовляються довго, їх можна співати, приголосні ж звуки не можна співати, вони вимовляються уривчасто (г, к, х, п, т), без участі голосу. За вказівкою дорослого дитина знаходить у словах голосні та приголосні звуки, визначає, на якому місці стоїть голосний, на якому — приголосний.

Ще до школи дитину слід ознайомити з реченням практично, не визначаючи правил. Наприклад, поставити на стіл іграшки, запропонувати дитині описати їх, почувши вдале двослівне речення, сказати: «Яке хороше речення ти сказав про іграшку!» — «Лялька сидить», повтори ще раз це речення. В твоєму реченні 2 слова. Яке перше слово? Назви його. Яке друге? Тепер я скажу речення «Лялька спить». Скільки слів у моєму реченні? Яке перше? Яке друге? Придумай речення, в якому було б три слова» (Катруся лягла спати).

Дорослий пояснює: «Коли ми щось говоримо, розповідаємо, запитуємо, ми говоримо реченнями. Речення складається з слів. У реченні може бути два, три і більше слів».

Після засвоєння дітьми речення дорослий вчить дитину поділяти слова на склади, дотримуючись певного порядку: спочатку двоскладові (мама, рама), потім трискладові (машина, малина). Пояснює дитині, що слова поділяються на частини, склади. Скільки голосних у слові, стільки й складів. Наприклад, в слові «рама» два голосних звуки, в першому складі «ра» і в другому «ма». Вимовляють разом з дитиною слово по складах: ра—ма.

В слові може бути два, три і більше складів. Запропонувати дитині назвати двоскладові і трискладові слова, визначити послідовно перший, другий, третій склади. На наступних заняттях діти знайомляться з односкладовими словами. Дізнаються, що частину слів не можна поділити на склади, це слово-склад і вимовляється одразу цілим словом: слон, гриб, суп, рак.

Така підготовча робота з навчання грамоти проводиться протягом вересня — жовтня. У листопаді слід ознайомити дитину з друкованими буквами А, У, М, Ш, навчити її складати прямі та обернені склади, зливати приголосний із голосним. Уникнути побуквенного читання допоможуть ряд прийомів. Так, можна запропонувати дитині пригадати, як вимовляється склад перед тим, як його читати. Наприклад, дитина розклала слово «Маша» на склади (Ма-ша), склад «Ма-» на звуки м і а, з букв розрізної азбуки склала склад «Ма-». Тепер слід його прочитати. Дорослий пропонує пригадати, яке слово вони аналізують, який перший склад у цьому слові, як вимовляється цей склад. «А тепер прочитай його таж, як вимовляла». Цей прийом можна використовувати на перших етапах навчання дошкільників читанню складів і слів, він попереджує побуквенне читання.

Допомагає дитині й читання слів за подібністю. Наприклад, коли дитина за допомогою звукового аналізу прочитала слово «Маша», треба ще прочитати слова: мама, сама, Саша, наша, Паша. Для цього дорослий виставляє ці слова по черзі в касі. Дитина легко може прочитати слова, які відрізняються лише однією буквою без звукового аналізу. Не можна забувати і про артикуляцію звуків, позначених буквами, вона допомагає дітям прочитати потрібний склад, що складається з губних, зубних приголосних і голосних звуків (ма, му, ми, па, пу, по). Скажімо, дитині потрібно прочитати склад «ма». Пропонуємо їй підготуватись до вимови першого звуку м, «стиснути губи», потім до другого — рот широко відкрити, «губи витягнути». «Замкни губи, подай голос, не обриваючи його, скажи а, вийде
склад ма».

Можна запропонувати такий прийом: підготуватись до вимови приголосного звуку перед читанням прямого складу. Дитині слід прочитати склад му. Дорослий пропонує їй приготуватись до вимови приголосного ма, але не вимовляти його, а читати одразу дві букви, склад. Дорослий указкою вказує на голосний звук. Значно полегшує злиття приголосного з голосним, протяжна вимова приголосного з швидким переходом на голосний звук («Вимовляй протяжно перший звук, поки не підставлю другий»: шша, мму, ссо). Цей прийом корисний при читанні прямих складів з протяжними приголосними л, м, р, ш, с. Для самостійних вправ використовується нарощування голосних і приголосних  звуків   на   початку  і в кінці   слів (у-ра— Шу-ра, оси — роси).

Значно полегшує перехід до плавного читання слів із закритим складом (сом, суп та ін.) правильно поставлена робота з прямими і оберненими складами. Обернені склади слід включати в складові таблиці, проповувати дітям самостійно зіставляти прямі та обернені склади шляхом перестановки голосних букв, оскільки вони утворюють склад. Така робота допомагає дитині краще зрозуміти роль голосного звука в утворенні складів.

Після ознайомлення дитини зі складовим читанням слід говорити їй: «Дивись на голосний звук і говори склад». Якщо дитина читає окремими буквами і не зливає звуків у склад, можна порівняти читання з живим мовленням: «Ти читаєш «миа, миа», коли ти звертаєшся до мене, то так не говориш, а говориш «мама», так і читай злито, по складах «ма-ма».

Для більшості дошкільників властива така помилка, як нечиста вимова звуку, замість ш, м, н, р діти вимовляють ши, ми, ни, ри. Тому цінним прийомом є читання по черзі приголосних звуків і складу (приголосний + и): р-ри, н-ни, т-ти, с-си... Цей прийом допомагає сприймати звук у його чистому звучанні та уникнути помилок у вимові приголосних звуків з голосним призвуком и. Кожного тижня можна ознайомлювати з новою буквою. Знайомству з буквою передує звуковий аналіз слова протягом всього періоду навчання грамоти. До школи дитина називає звук у чистому звучанні р, л, а не ер, ел. Коли дитина навчиться складати з  букв розрізної азбуки склади та слова, можна починати читати «Азбуку». Протягом одного заняття слід читати не більше однієї-двох сторінок. Організоване навчання грамоти дитини в сім'ї рекомендується проводити 2—3 рази на тиждень протягом 25—30 хвилин.

А.М. Богуш
"Розвиток мовлення у сім'ї"

 

 

 

 

 

 

 

 


LEGО в навчально-виховному процесі ДНЗ

 

З  лютого 2016 року ДНЗ № 163 став учасником проекту "Сприяння освіті"

 

з конструктором LEGO. Заклад отримав конструктор для кожної групи.

 

Коли кубики LEGO опинились в дитячих руках, почалися дива. LEGO

 

розкриває уяву, пробуджує фантазію дитини. Це чудовий засіб для

 

розвитку дитини у різних освітніх напрямках:

 

- соціально-емоційного,

 

- пізнавального,

 

- мовленнєвого,

 

- логіко-математичного,

 

- художнього.

 

При цьому робота з LEGO дозволяє кожній дитині самовиразитися,

 

покращити свої комунікативні навички та вміння працювати у команді.

 

 

 

“ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ В ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ У ЛІТНІЙ ПЕРІОД”.

 

Діяльність дошкільних навчальних закладів у літній період спрямовується на організацію змістовного, різноманітного буття з метою оздоровлення дітей, забезпечення їхнього активного відпочинку, закріплення, уточнення, розши-рення запасу набутих упродовж навчального року знань, уявлень про навко-лишній світ і самих себе, збагачення досвіду застосування практичних умінь, навичок у процесі різних видів дитячої діяльності: рухової, ігрової, пізнавальної, комунікативно-мовленнєвої, художньої, предметно-практичної тощо.

Зміст діяльності дошкільного закладу на літній період є складовою річного плану роботи. Він розробляється перед початком нового навчального року у контексті ключових завдань діяльності дошкільного закладу, а наприкінці року (не пізніше травня) коректується, додатково заслуховується і затверджується на засіданні педагогічної ради, погоджується з районним/міським управлінням освіти й територіальною санітарно-епідеміологічною службою.

План роботи на літній період укладається з дотриманням загальної структури річного плану роботи дошкільного навчального закладу. У ньому висвітлюються:

- завдання роботи дошкільного закладу на літній період;

- робота методичного кабінету, методична робота з кадрами (проведення консультацій, практикумів, організація взаємовідвідувань, тематичних виставок методичної літератури, розробка примірного перспективного планування роботи з дітьми на літо та наступний навчальних рік, поповнення методичного кабінету і груп наочно-дидактичними посібниками, ігровими атрибутами, випуск газет, бюлетенів, оформлення стендів тощо);

- вивчення ходу і стану літнього оздоровлення, організації життєдіяльності дітей (частіше вибіркове і тематичне, спрямоване на вивчення кола питань щодо дотримання вимог безпеки життєдіяльності, комплексного використання засобів і форм загартування, оптимізації рухового режиму, раціонального поєднання різних видів організованої і самостійної діяльності  на свіжому повітрі та у приміщенні тощо);

- організаційно-педагогічна робота (взаємодія із загальноосвітніми навчальними закладами, дитячими бібліотеками, іншими установами і закладами, а також співпраця з батьками вихованців: підготовка та проведення спільних свят, розваг, днів і тижнів здоров’я, екскурсії, колективні перегляди роботи з дітьми, робота консультпунктів для батьків та ін.);

- робота медичного кабінету (медико-профілактичні, оздоровчі заходи; контроль за дотриманням температурного і питного режиму, норм загартування і харчування, санітарно-просвітницька робота з дітьми, батьками, педагогами щодо попередження інфекційних захворювань, отруєнь; випуск санітарних бюлетенів та ін.);

- адміністративно-господарська діяльність (поточний чи/і капітальний ремонт приміщень, майданчиків, систем опалення, водопостачання, ремонт і придбання технологічного обладнання, твердого і м’якого інвентарю, благоустрій, озеленення території та ін.).

Така структура плану роботи на літній період є орієнтовною. Припустимі зміни у назвах розділів, їхньому порядку, якщо вони виправдані практичною доцільністю і надають плану більшої дієвості, реалістичності, тісніше пов’язують його з конкретними умовами діяльності даного дошкільного закладу.

Завдяки чіткому плану забезпечується систематична, раціональна й ефективна співпраця всіх підрозділів, служб дошкільного навчального закладу, можливість поетапно реалізувати основні завдання оздоровлення та освітньої роботи з вихованцями влітку, підготовки закладу до нового навчального року. 

З метою організації успішного літнього відпочинку та оздоровлення дітей в умовах дошкільного навчального закладу проводиться відповідна підготовча робота, яка передбачає:

  • заслуховування питання про особливості організації та змісту освітньої, оздоровчої роботи у літній період на засіданні педагогічної ради дошкільного закладу в кінці навчального року;
  • інструктаж педагогічних, медичних працівників і технічного персоналу закладу з питань безпеки життєдіяльності дітей, пожежної безпеки, охорони праці;
  • консультації для вихователів та спеціалістів закладу з питань здійснення роботи в літній період;
  • інформування батьків про особливості перебігу літньої оздоровчої кампанії у дошкільному закладі та підготовку до неї (анкетування, батьківські збори, виготовлення інформаційних стендів, бюлетенів тощо);
  • поповнення оснащення методичного кабінету, груп інформаційно-інструктивно-методичними матеріалами на допомогу вихователям і батькам з питань організації та змісту літнього оздоровлення, освітньої роботи з дітьми, зокрема, щодо розпорядку дитячої життєдіяльності, харчування, перебування на сонці та у воді, праці на ділянці, проведення епізодичних і систематичних спостережень, цільових прогулянок та екскурсій, походів за межі дошкільного закладу, елементарних дослідів, ігор і вправ спортивного характеру, ігор з піском, вітром, водою та іншими природними матеріалами, створення умов для самостійної образотворчої, театралізованої, ігрової, рухової діяльності дітей тощо;
  • забезпечення груп іграшками, атрибутами для сюжетно-рольових, конструкторсько-будівельних, театралізованих, ігор-драматизацій, дидактичних, рухливих ігор на свіжому повітрі;
  • розроблення схем загартування, укладання добірок літературних творів для читання, переказування і розучування з дітьми напам’ять, допоміжних перспективних планів проведення різних видів ігор, праці, спостережень, літературно-музичних і фізкультурних свят, розваг та ін.;
  • ремонт, фарбування обладнання, оновлення розміток на ігрових і фізкультурному майданчиках, в тому числі для ігор з правил дорожнього руху, з елементами спорту;
  • ремонт тіньових навісів, відкритих басейнів та інших споруд на території закладу;
  • завезення піску для ігор або його заміна, облаштування пісочниць на ігрових майданчиках кришками  та інші заходи.

Календарне планування освітньої роботи у літній період здійснюється вихователями на тих самих підставах, за такими ж вимогами, що й упродовж усього навчального року, помісячно. Календарному плануванню освітньої роботи на кожен день передують перспективне планування комплексів ранкової гімнастики та гімнастики після денного сну, загартувальних заходів із зазначенням назв процедур і норм загартування, форм взаємодії з батьками (назва заходу, тема, дата проведення).

Модель календарного планування освітньої роботи з дітьми педагоги обирають самі: за режимними моментами, видами діяльності, лініями розвитку тощо.

Щоб календарний план був для педагога дієвим керівництвом до дії, а не формальним документом, при його укладанні враховується специфіка організації та змісту освітньої роботи з вихованцями у літній період. Зокрема, при доборі форм організації життєдіяльності дітей, їх змістового наповнення, методів, прийомів і засобів освітнього впливу береться до уваги ймовірне утворення зведених різновікових груп, а відтак частіше передбачається робота по підгрупах, диференціація завдань і видів діяльності за домірними віку рівнями складності, тривалістю проведення, дозуваннями, прийомами педагогічного керівництва і взаємодії старших за віком дітей з молодшими. 

З метою забезпечення раціонального розподілу і чергування упродовж дня фізичних, психічних навантажень та відпочинку дітей, у календарному плані передбачається оптимальне поєднання різних видів і форм організації ігрової, рухової, пізнавальної, предметно-практичної, комунікативно-мовленнєвої, художньої діяльності у чергуванні з побутовими процесами. Послідовність, тривалість, частотність залучення дітей до різних видів діяльності регулюються з урахуванням певних умов: вік дітей, погода, місце проведення, характер попередньої та наступної діяльності.

Відповідно до перспективних і календарних планів освітньої роботи, санітарно-гігієнічних норм, інструкцій з охорони життя та здоров’я дітей, інших нормативних актів, забезпечується:

- максимально можливе перебування дітей на свіжому повітрі (тераси, веранди, ігрові й фізкультурні майданчики, парк, гай, берег водойми тощо);

- відповідна віку тривалість денного сну;

- збалансоване, збагачене вітамінами харчування;

- оптимальна рухова активність;

- дотримання протягом дня повітряного та водного режиму, вимог до одягу і взуття при перебуванні дітей у приміщеннях і на майданчиках.

Перебування дітей на свіжому повітрі скорочується або виключається за таких несприятливих умов: сильний вітер, температура повітря вище + 35 С у затінку, злива, гроза.

Під час ранкового прийому доцільно залучати дітей до різноманітних видів діяльності у таких формах роботи, які є домірними віку вихованців, дозволяють підвищити працездатність дитячого організму. Зокрема, можуть проводитися бесіди і розмови з підгрупами та окремими дітьми, індивідуальна робота, спостереження за об’єктами і явищами довкілля, дидактичні, рухливі (малої і середньої рухливості), конструкторсько-будівельні ігри, трудові доручення й чергування, різноманітна самостійна діяльність, робота з прищеплення навичок самообслуговування та ін.

У ранкові години після сніданку з дітьми проводиться організована навчально-пізнавальна діяльність у формі фронтальних, під-групових занять різного спрямування: фізичного, пізнавального (в тому числі – природничого спрямування), мовленнєвого, художньо-естетичного (музичні, образотворчі, художньо-мовленнєві). Заняття носять як односпрямований, так і різноспрямований характер, широко використовуються тематичні й комплексні, інтегровані заняття, спрямовані на закріплення і використання дітьми набутих знань, умінь, навичок у практичній діяльності, нових ситуаціях. У ті дні, коли плануються екскурсія, цільова прогулянка чи прогулянка-похід (дитячий туризм) за межі дошкільного навчального закладу, заняття з фізичної культури не проводяться.

Упродовж дня з дітьми різних вікових груп організовують ігри: сюжетно-рольові, конструкторсько-будівельні, драматизації, театралізації, дидактичні словесні, з іграшками, предметами, картинками, настільно-друковані, інтелектуальні, рухливі сюжетні, безсюжетні, з елементами спортивних ігор і вправ (зокрема, футболу, баскетболу, городків, бадмінтону, настільного тенісу, катання на самокатах, велосипедах, роликових ковзанах, плавання); особлива увага приділяється організації ігор з піском, водою.

При організації життєдіяльності дітей у першу і другу половини дня передбачається також проведення:

- різних видів праці (у природі, самообслуговування, господарсько-побутова, ручна/художня);

- дослідів та спостережень на майданчику, вулиці, у куточку природи, лісі, полі, на луках тощо;

- самостійної ігрової, художньої, рухової, пізнавальної, комунікативної діяльності;

індивідуальної роботи з окремими вихованцями чи підгрупами по 2-4 дитини за різними змістовими напрямками освітньої робот;

- читання, розповідання, інсценування творів художньої літератури, бесіди на морально-етичні, побутові, особистісні теми;

різноманітних розваг: показ вистав у ляльковому, настільному, інших видах театру; – дитячі концерти; фізкультурні, музичні, літературні дозвілля тощо.

У літній період значна увага приділяється плануванню і проведенню освітньої роботи з безпеки життєдіяльності дітей: правил дорожнього руху, поведінки на вулицях, у транспорті, при зустрічах з незнайомими людьми, безпечної поведінки під час відпочинку на сонці, воді, у лісі, користування електричними і газовими приладами, запобігання харчовим отруєнням і кишковим інфекціям та ін. Відповідна робота з вихованцями та їхніми родинами організується залежно від потреб виховного, розвивального або навчального впливу на них, контингенту дітей і сімей, конкретної педагогічної ситуації у групі та у зв’язку із загальною спрямованістю інших форм організації дитячої життєдіяльності.

Загартувальні процедури здійснюються на майданчиках з використанням стаціонарного і виносного обладнання (тіньових навісів, надувних басейнів, індивідуальних килимків тощо) при забезпеченні дітей необхідним одягом, взуттям, головними уборами та дотриманні норм температурного режиму, тривалості процедур, їх оптимального місця у розпорядку дня. При цьому беруться до уваги години найбільш високої сонячної активності  та добових піків температури повітря у даному регіоні з метою уникнення загрози перегрівання, сонячних опіків, небезпечних навантажень на дитячий організм. 

Добір форм освітньої роботи, їхній зміст у вечірні години планується у взаємозв’язку з діяльністю дітей упродовж дня (спостереження, ігри, праця, фізичні вправи, індивідуальна робота, бесіди з батьками вихованців та ін.) та з огляду на необхідність зменшення навантажень на дитину. У першу чергу, це враховується при доборі рухливих ігор і фізичних вправ, інтелектуальних завдань. 

Для забезпечення оптимальної рухової активності дітей упродовж усього дня створюється активний руховий режим, який передбачає поєднання у раціональній кількості, послідовності й тривалості різних форм роботи, пов’язаних з руховою активністю: ранкова гімнастика і гігієнічна гімнастика після денного сну, щоденні фізкультурні заняття, музичні заняття, рухливі ігри, спортивні вправи та ігри з елементами спорту, прогулянки-походи (дитячий туризм), екскурсії, цільові прогулянки за межі дошкільного закладу, праця, самостійна рухова діяльність, фізкультурне дозвілля та ін.

Медико-педагогічний контроль за організацією, перебігом і станом освітньої та оздоровчої роботи у літній період покладаються на завідувача (директора), лікаря, медичну сестру, вихователя-методиста за участю інструкторів з фізичної культури і плавання, вихователів дошкільного навчального закладу. Результати контролю оприлюднюються і обговорюються на виробничих нарадах, педагогічній раді у кінці літнього періоду, висвітлюються в інформаційних бюлетенях для батьків.

Медична робота

Медичний супровід складається з таких видів робіт:
1) на навчальний рік складено орієнтовний план робіт;
2) забезпечується раціональний режим для харчування в ДНЗ;
3) виконуються вимоги санітарно-гігєнічного режиму в ДНЗ;
4) організація харчування дітей в ДНЗ:
- організація дієтичного харчування;
- контроль за якістю харчування;
- ведення документації з питань харчування в ДНЗ;
5) проведення фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ;
6) здійснення моніторингу стану здоров`я дошкільників
7) проведення медико-педагогічного контролю за організацією фізичного виховання дітей.
8)контроль за здійсненням профілкатичних щеплень дітям
9) санітарно-просвітницька  робота:
- гігєнічне навчання різних категорій працівників ДНЗ для боротьби з інфекційними захворюваннями
10) своєчасний випуск санбюлетнів, інформаційних куточків
11) надання консультацій батькам, персоналу; участь у проведенні Днів здоров”я у всіх дошкільних групах
12) амбулаторний прийом
13) ведення необхідної документації згідно інструкцій

Мета оздоровчої роботи в дитячому садку - збереження і зміцнення фізичного і психічного здоров'я дітей, вдосконалення їх фізичного розвитку. У систему оздоровчої роботи в дитячому саду входять: створення умов, що сприяють розвитку організму; організація раціональної рухової активності дітей; проведення специфічної і неспецифічної імунопрофілактики. Для ефективного оздоровлення вихованців в дитячому саду необхідно дотримуватися санітарно-епідеміологічні норми і правила. Крім того, особливу увагу слід приділяти таких заходів:провітрювати у відповідності з графіком приміщення, в яких знаходяться діти; двічі в день проводити вологе прибирання групових приміщень; вкоротити фіранки на вікнах для забезпечення природного освітлення;не захаращувати групові та спальні приміщення меблями; двічі в рік виносити постільні приналежності (матраци, подушки, ковдри) на сонце і мороз;двічі в рік чистити килимові вироби (влітку - прання, взимку - чистка снігом); правильно підбирати і розставляти кімнатні рослини; своєчасно (до початку цвітіння) виробляти покіс газонів і ділянок; дотримуватися правила застосування (хлорування) і зберігання миючих засобів;під час карантинних заходів строго дотримуватися санепідрежиму. Найважливішою умовою оздоровлення в ДНЗ є організація рухової активності дітей. Рухова активність сприяє:підвищення стійкості організму до різних захворювань; зростанню фізичної працездатності; нормалізації діяльності окремих органів і функціональних систем; появи позитивних емоцій, що сприяють зміцненню психічного здоров'я.

Оздоровча кампанія в ДНЗ

Проведення літнього оздоровлення передбачає розв’язання навчально – вихов-них завдань, що досягається організацією змістовної діяльності дітей. З метою забезпечення ефективного оздоровлення та повноцінного відпочинку дітей влітку, створення належних умов для освітньої, культурно-виховної, фізкуль-турно-оздоровчої та спортивної роботи під час літнього оздоровлення дітей в дитячому дошкольному закладі проводиться робота щодо оздоровлення дітей.

Літній період особливо сприятливий для зміцнення здоров’я дітей, їх повноцінного розвитку, початку загартування дитячого організму, як у в повсякденному житті, так і спеціально організованого.

Широке використання повітря, сонця, води, санаторний режим харчування (тобто збільшуються норми харчування, збагачується раціон за рахунок свіжих овочів, фруктів, зелені),скорочення навчального навантаження, підвищення рухової активності справляють на дитину суттєвий оздоровчий вплив.

Успіх всіх загартовуючих заходів (повітряні, сонячні ванни, водні процедури і т.д). забезпечується дотриманням основних принципів загартування: поступовості, систематичності та врахування індивідуальних особливостей.

У літній час значну увагу приділяється проведенню на свіжому повітрі ігри з піском, водою, повітрям.

Вихователями організовується праця дітей на квітнику, городі, в саду по догляду за рослинами.

Літня пора сприяє активнішому контакту з природою через екскурсії, спостереження, дослідницько – пошукову роботу, проведенню народних ігор.

Адміністрацією в дошкільних закладах передбачене питання зміцнення матеріальної бази, ремонту приміщень. Розроблені заходи по організації роботи дошкільних закладів на літній оздоровчий період.

 

З боку керівника ДНЗ забезпечено належний контроль за організацією оздоровчої та виховної роботи з дітьми, за дотриманням правил охорони життя та здоров’я дітей.

 


 

 

 Заняття  "Турист ніколи не сумує"

Закріпити поняття про туризм та подорожі,  поринаючи з дітьми в загадковий дивосвіт рідної природи;
викликати радісний емоційний настрій;
вчити знаходити різноманітні способи та прийоми подолання перешкод під час пішохідного туризму;
формувати у дошкільнят прагнення мати свою думку, звичку до самостійного розмірковування;
розвивати психічні процеси, позитивне мислення, навички продуктивної взаємодії;
виховувати колективізм, взаємодопомогу, бажання пізнавати світ.

 Перегляд фотоілюстративного матеріалу, розповідь про основні види туризму: (пішохідний, гірський, велосипедний, водний, вітрильний тощо..); Правила та традиції справжніх туристів. (Правила поводження у природі. Закон колективу.); Робота з картографічним матеріалом (карта міста,  України, світу)…

Матеріал: ТЗН, мотузка, тканина блакитного кольору, ліхтарик, медична аптечка, фломастер червоного кольору, стільці, рюкзаки, капелюх…

Вихователь: Доброго здоров’я, доброго Вам дня!
Приготувалися? Розпочинаймо заняття!
Скажіть мені, будь ласка, кого називають мандрівниками? (так, люди, які мандрують);
А на чому можна мандрувати? (на літаку, на поїзді, на пароплаві, пішки…); так молодці..
Ось ми сьогодні з Вами будемо справжніми мандрівниками-туристами, і підемо в справжнісінький ліс, де не ступала нога людини. Домовились?
Якщо ж ми будемо туристами, треба відповідно одягтись…Що одягнемо у похід? (спортивний одяг, щоб зручно було ходити);
Що ще необхідно туристу? (різноманітні речі, які треба скласти в рюкзак);
Дид гра :«Що з речей потрібно туристу  у подорожі ?».
«Упакуй рюкзачок». Укладка рюкзачка.  
Готові? Рушаймо!!!!!!!!!!!!
(Вихователь під музику рушає з дітьми вільним кроком);
Діти, дивіться - ми з Вами прийшли до лісу! Який він чудовий, чути спів пташок навесні (слухання співу). А ось струмочок! Він не глибокий і не широкий, але нам треба перебратись до іншого берегу. Як це зробити, хто знає?  /Переправа через умовну річку/. Діти знаходять різноманітні способи ( перестрибнути, зняти кросівки та перейти, накидати камінців, гілки покласти, зробити місточок…) ;
Молодці! рушаймо далі! (Вихователь під музику рушає з дітьми вільним кроком);
Як хочеться пити. Ой! Як хочеться. Але ж ми забули покласти воду до рюкзака! Що ж нам тепер робити? (відповіді дітей: знайти струмок , якщо річка –профільтрувати через хустинку, прокип’ятити  на вогнищі, пакет на зелену гілку дерева підвісити, у пакеті через деякий час з’явиться вода..); молодці! Напились води!
Рушаймо далі!
У лісі дорога не рівна, зустрічаються впадини та ями, тому треба бути дуже обережними! ОЙ! Дивіться! Наш товариш попав в яму! (вихователь ставить стільці, роблячи уявну яму, і «опускає»туди одну дитину).
Діти! Що треба робити? Залишимо його на самоті?
Один за всіх, і всі за одного! Так ! (діти за допомогою мотузки витягують товариша);
Допомогли! Молодці! Але наш товариш поранився, коли ми його витягували з ями. Що робити?( вихователь малює уявну рану фломастером червоного кольору);
Що треба робити? ( прикласти хустинку, помазати зеленкою, промити перекис водню, прикласти подорожник..)
Дитина надає допомогу за допомогою мед. аптечки.
Але наш товариш дуже сумний! Йому боляче! Як підняти в поході йому настрій? (відповіді дітей: заспівати пісеньку, зробити комплімент..);
Настрій поліпшився! Вирушаймо далі!;
(Вихователь під музику рушає з дітьми вільним кроком);
Ой! Як темно1 нічого не можна побачити, але у нашого хлопчика впав капелюх! Як йому допомогти? (відповіді дітей: взяти ліхтарик, розпалити вогнище дорослому..);
Хлопчик піднімає капелюх, дякує друзям.
Як холодно стало, дуже холодно. Що ж робити? (відповіді дітей: одягти теплі речі, вкритися ковдрою, пострибати, поставити намет, розпалити вогнище дорослому!);
Так, мабуть треба на вогнище поламати гілки дерев? (відповіді дітей);
Збираємо сухі гілки (запалюю вогнище); Привал треба робити біля річки , або струмочка, щоб потім готувати їжу. Тому розпалювати будемо ось тут..
Тепло Вам,  діти?
Треба приготувати їжу.. (миємо руки);
Поки їжа готується, справжні туристи люблять співати пісні, грати.. пограємо? Дид. гра : «відгадай тварину»; А тепер заспіваємо нашу улюблену пісеньку!
Молодці! Ось і їжа готова! Смачна-а-а-а! Покуштуємо? (їмо);
Що ж треба зробити з вогнищем? (відповіді дітей);
Як потушити? (засипати землею, камінням, залити водою..);
Втомились трішки. Дуже хочеться ще відпочити. Як можна відпочити на природі? (відповіді дітей);
Ну а тепер настав час повертатись до дитячого садочка.
Ходімо! ( Вихователь під музику рушає з дітьми вільним кроком);
Дивіться! Так це ж наш дитячий садочок! Наша група! Наші іграшки! Як чудово! Ми знов в нашому садку! Заспіваймо від радощів пісеньку!
Які молодці! Ви впоралися з завданням. Вміло долали труднощі - СПРАВЖНІ ТУРИСТИ!
Скажіть тоді мені, будь ласка. А навіщо людям ходити у похід?
(відповіді дітей: туризм і прогулянки пішки зміцнюють здоров’я, збагачують нас новими враженнями, рух посилює кровообіг,  туризм сприяє поліпшенню зовнішнього вигляду, туризм вчить нас наполегливо долати труднощі, піднімає настрій, дарує радість!..);
Сподобалось Вам наша подорож? (так). Якщо так, то посміхнемось і
подаруємо один одному свою чарівну посмішку і скажемо до побачення, до нових зустрічей!




 


1
2