І ГЕНІЇ БУЛИ ДІТЬМИ...: Т.Г. Шевченко

9 березня ми відзначаємо день народження великого українського письменникаТараса Шевченка.

Народився майбутній поет в селі Моринцях Звенигородського повіту (нині Черкаська область) в сім’ї селянина-кріпака. Через два роки родина переїхала до села Кирилівка.

Ріс Тарас розумною, допитливою дитиною, хотів усе знати. Наслухавшись розповідей про залізні стовпи, які нібито підпирають небо, він загорівся бажанням подивитися на них і пішов їх шукати.

З церковнослов’янських релігійних книг у школі сільського дяка хлопчик отримав перші скупі знання, а разом з ними і суворі кари та знущання вчителя.

У дев’ять років малий Тарас залишився без матері. Життя в сім’ї стало нестерпним, коли батько одружився з вдовою, яка мала трьох своїх дітей. Хлопчина змушений був терпіти знущання лихої мачухи. В одинадцять років став Тарас круглим сиротою. Після батькової смерті почалося поневіряння хлопця по чужих людях.

Змалку в Тараса прокинувся талант художника. Це було не звичайне дитяче захоплення. Вугіллям, крейдою чи олівцем він малював скрізь, де міг: на стінах, на дверях, на папері. Прагнення навчитися малювати водило хлопчика від села до села у пошуках вчителя. Був він за «школяра-попихача», тобто наймита, в обов’язки якого входило рубати дрова, носити школярам воду; терпів знущання вічно п’яного дяка. Після декількох років поневірянь він стає слугою пана П. Енгельгардта. Однак любов до малювання не покидає Тараса.

Одного разу пан з панею поїхали на бал. Скориставшись їхньою відсутністю, хлопець засвітив свічку і став перемальовувати портрет козака Платона, на чому був спійманий і жорстоко побитий. Але ця подія не пройшла безслідно: пан захотів мати власного художника і віддав «козачка»на чотири роки до живописця В. Ширяєва. Стверджують, що саме тоді Тарас почав складати і свої перші поезії.

Поступово Тарас знайомиться з талановитими художниками – І. Сошенком, К. Брюлловим, В. Жуковським та іншими. Друзі вирішили визволити його з кріпацтва. Для цього вони розіграли в лотерею портрет В. Жуковського, написаний К. Брюлловим, і за 2500 крб. викупили Тараса у поміщика.

Рано залишившись сиротою, Тарас Григорович на все життя зберіг любов до дітей. Своє сердечне ставлення до дітей висловив у багатьох поетичних творах. Поезії «Зацвіла в долині червона калина», «Тече вода з-під явора», «Мені тринадцятий минало», «Садок вишневий коло хати» та інші входять у дитячі душі змалку.

Одним з найкращих дарунків для дітей серед небагатьох прижиттєвих видань Т. Шевченка була остання його книжка – «Букварь южнорусский» (1861) – посібник для початкового навчання. Це перший підручник для навчання грамоти в школах України, написаний літературною мовою.

Услід за «Букварем» письменник мріяв написати ряд підручників для початкової школи, однак передчасна смерть не дала йому здійснити свої задуми. 

ПОЧИТАЙТЕ ДІТЯМ

Вперше збірку творів Тараса Григоровича Шевченка, укладену цілковито для дітей, було видано в Україні у 1891 році, під назвою «Кобзар: книга для дітей». Це видання з’явилося у Львові, завдяки зусиллям Руського товариства педагогів. З того часу видання текстів Тараса Шевченка для читачів-дітей стало хорошою традицією, що продовжується і нині.

Твори поета можна побачити як в окремих виданнях, так і у різноманітних збірках та хрестоматіях. Вірші Шевченка у цих книгах мають сприяти розвитку естетичної свідомості дитини, формуванню її світогляду.

Для маленьких читачів здебільшого укладаються окремі ілюстровані видання, де уривки із віршів Шевченка містять чудові описи чарівної української природи. Це, наприклад,  «Тече вода з-під явора», «Садок вишневий коло хати», «Зоре моя вечірняя» та ін.

Тече вода з-під явора

Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явор молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.


Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Помеж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.


Тече вода край города.
Вода ставом стала.
Прийшло дівча воду брати,
Брало, заспівало.
Вийшли з хати батько й мати
В садок погуляти,
Порадитись, кого б то їм
Своїм зятем звати?

7 листопада 1860 р., С.-Петербург.
--------------------------

Садок вишневий коло хати

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть.
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають, ідучи, дівчата,
А матері вечерять ждуть.

Сем’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх,
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.