Красногвардійський район. ДНЗ № 163








 Додаток 1
до листа МОН України
від 1З 06.2018 № 1/9-386

 

Інструктивно-методичні рекомендації
«Про особливості організації діяльності закладів дошкільної освіти
в 2018/2019 навчальному році»

 

Відповідно до статті 23 Закону України «Про освіту» держава гарантує академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію закладів освіти.
Обсяг автономії закладів освіти визначається цим Законом, спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про дошкільну освіту» заклад дошкільної освіти (далі — заклад) планує свою діяльність та формує стратегію розвитку; розробляє освітню програму закладу; забезпечує добір і розстановку кадрів.
Заклад має задовольняти потреби громадян відповідної території в здобутті дошкільної освіти; забезпечувати відповідність рівня дошкільної освіти вимогам Базового компонента дошкільної освіти; створювати безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи,
умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечувати їх дотримання.
Організаційна свобода.
Статус, організаційно-правову форму, тип закладу визначає засновник (засновники) і зазначає у Статуті закладу. Заклади всіх форм власності мають рівні права та обов’язки у провадженні освітньої діяльності відповідно до законодавства та діють на підставі власних статутів, які затверджують їх засновники відповідно до законодавства. Звертаємо увагу, що у Статуті закладу повинні передбачати розмежування компетенції засновника (засновників), інших органів управління закладу освіти та його структурних
підрозділів відповідно до законодавства. Також у Статуті варто передбачити різні норми щодо комплектування груп, їх типів, наповнюваності, організації освітнього процесу, адже у закладі відбувається чимало змін у його діяльності.
Згідно з підпунктом 13 пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» переоформлення установчих документів закладів освіти з метою приведення їх у відповідність
здійснюють протягом п’яти років з дня набрання чинності цього Закону.
Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» зміни, що вносять до установчого документа юридичної особи, оформлюють, викладаючи документ у новій редакції. У разі потреби внести
навіть мінімальні зміни засновник має забезпечити 
Отже, статути закладів переоформляють у поточному режимі (за потреби).
Відповідно до підпункту 6 пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» державні і комунальні заклади системи дошкільної освіти, що діють на день набрання чинності Законом, отримують ліцензію без проходження процедури ліцензування. Заклади освіти усіх форм власності, що створюються після набрання чинності Законом України «Про освіту», ліцензуються на загальних засадах. Нині є чинними Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності, затверджені
постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1187 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 347).
Заклад для здійснення статутної діяльності може на договірних засадах об’єднуватися з іншими юридичними особами, створюючи освітні, освітньонаукові та інші об’єднання, кожен із учасників якого зберігає статус
юридичної особи (частина 5 статті 22 Закону України «Про освіту»).
Фізична особа-підприємець або структурний підрозділ закладу освіти, основним видом діяльності яких є освітня діяльність, діють на підставі власних положень про них. У цьому випадку заклад може бути філією іншого закладу освіти. Типове положення про філію закладу освіти затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2017 № 1568.
Відповідно до пункту 2 цього положення філія закладу освіти (опорного закладу освіти) — це територіально відокремлений структурний підрозділ закладу освіти, що не має статусу юридичної особи і діє на підставі
положення, затвердженого засновником відповідного закладу освіти.
Режим роботи закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, тривалість перебування в ньому дітей встановлює його засновник (засновники).
За бажанням батьків або їхніх законних представників у закладі може встановлюватися гнучкий режим роботи, який передбачає організацію різнотривалого, цілодобового перебування дітей, а також чергові групи у вихідні, неробочі та святкові дні.
Заклад освіти може створювати інклюзивні групи. Перш ніж відкрити інклюзивну групу керівник закладу має вивчити освітні запити дітей, батьків; проаналізувати матеріально-технічну та методичну бази; фаховий рівень педагогів; відповідність приміщень закладу освіти санітарно-гігієнічним вимогам. Засновник (засновники) та відповідний орган управління освітою мають виділити кошти для забезпечення безперешкодного доступу до будівлі та приміщень закладу, створення відповідної матеріально-технічної та
методичної баз. Необхідно забезпечити підвищення кваліфікації педагогічних працівників з питань надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами, а також забезпечити відповідними кадрами.
Інклюзивно-ресурсні центри, які діють відповідно до Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 № 545, повинні надати психолого-педагогічну допомогу дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються у закладах; консультувати та взаємодіяти з педагогічними працівниками закладів з питань організації інклюзивного навчання; надавати методичну допомогу педагогічним працівникам закладів, батькам (одному з батьків) або законним представникам дітей з особливими освітніми потребами щодо особливостей організації надання психолого-педагогічної допомоги таким дітям.
Діяльність команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами необхідно організовувати відповідно до Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу
дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 609.
У приватних закладах і закладах, заснованих релігійними організаціями, статути яких зареєстровані в установленому законодавством порядку, можуть діяти відповідні релігійні організації.
Заклад складає та затверджує план роботи на навчальний рік та оздоровчий період, що конкретизує організацію освітнього процесу. Норма щодо погодження плану роботи з органом управління освітою чи іншими органами відсутня. Тому вимога щодо погодження плану роботи є неправомірною.
Заклад самостійно визначає завдання на новий навчальний рік на основі аналізу роботи закладу за минулий рік з урахуванням виявлених проблем та потреб закладу. Кількість ключових завдань, над якими працює колектив закладу, залежить від кількості груп, режиму роботи тощо. їх кількість може бути три-чотири на рік (одне-два з них, передбачені попереднім планом роботи, конкретизуються, розширюються, інші два є новими). Для закладів із сезонним перебуванням дітей, одно-двогрупових, з групами короткотривалого перебування кількість завдань також може бути меншою — одне чи два завдання. Усі заплановані заходи плану роботи підпорядковуються визначеним завданням.
Педагогічні колективи закладів повноважні самостійно визначати, за якими чинними комплексними і парціальними програмами працювати.
Керівники і вихователі-методисти закладів мають інформувати педагогічні колективи про чинні програми та обговорювати вибір програм на засіданнях педагогічних рад перед початком кожного навчального року. Під час вибору програм особливу увагу необхідно звертати на терміни дії грифів Міністерства освіти і науки України, які унормовують чинність документів.
Заклади можуть використовувати чинні програми, рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання у 2018/2019 навчальному році.
За бажанням заклади мають право самостійно розробляти власні освітні програми. Основою для розроблення освітньої програми є Базовий компонент дошкільної освіти.
Освітня програма має містити: вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою; перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність; загальний обсяг навчального навантаження та очікувані
результати навчання здобувачів освіти.
Освітні об’єднання та заклади освіти, що здійснюють освітню діяльність на різних рівнях освіти (дошкільна освіта — початкова освіта тощо), можуть використовувати або розробляти власні наскрізні освітні програми, які охоплюють відповідні рівні освіти. Такі освітні програми розробляють як єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання. їх затверджують відповідно до законодавства. Освітні програми можуть мати також корекційно-розвитковий складник для дітей з особливими освітніми потребами. За потребою заклад може розробляти та затверджувати локальну
спеціальну програму для груп компенсуючого типу, діяльність яких організовують з урахуванням відповідної нозології та специфіки освітнього процесу з дітьми. Такі програми розробляють на основі грифованих програм  загальноукраїнського рівня впровадження.
Вибір програм на навчальний рік схвалює і затверджує педагогічна рада закладу. Вона також оцінює:  
• результативність виконання їх та Базового компонента дошкільної освіти;
• хід виконання програм розвитку, виховання і навчання дітей у кожній віковій групі (ч. 2 ст. 20 Закону України «Про дошкільну освіту»).
Орієнтовну кількість занять на тиждень за віковими групами визначають з урахуванням гранично допустимого навчального навантаження на дитину (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 № 446).
Необхідно враховувати, що значному скороченню організованих форм навчальної діяльності (занять) сприяє блочно-тематична організація освітнього процесу на засадах інтеграції, яка істотно знижує навчальне
навантаження на дітей. При цьому тривалість інтегрованого заняття може дещо збільшуватись за рахунок постійної зміни різних видів дитячої діяльності (на 5, 10, 15 хвилин відповідно в молодшій, середній, старшій
групах), проте інтегроване заняття може замінити всі інші, крім занять з фізичної культури й музичного виховання. Тобто щодня можна проводити одне інтегроване заняття, закріплюючи набуті дітьми знання і вміння в різних видах дитячої діяльності протягом дня. При цьому тривалість статичного навантаження у положенні сидячи на одне заняття не повинна перевищувати для дітей молодших груп — 15 хвилин, середніх — 20 хвилин, старших — 25 хвилин. Не дозволено вимагати від дітей виконання домашніх
завдань.
При доборі форм організації життєдіяльності дітей, їх змістового наповнення, методів, прийомів і засобів освітнього впливу необхідно взяти до уваги ймовірне утворення зведених різновікових груп, а відтак частіше необхідно передбачати роботу у підгрупах, диференціацію завдань і видів діяльності за домірними віку рівнями складності, тривалістю проведення, дозуваннями тощо.
Функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти забезпечує керівник закладу в межах наданих йому повноважень. Будь-яких перехідних положень, які відтерміновують запровадження в закладах внутрішньої системи забезпечення якості освіти немає, тому кожен керівник  закладу має організовувати розбудову такої системи.
Фінансова самостійність.
Порядок діловодства і бухгалтерського обліку в закладі визначає керівник закладу відповідно до законодавства. За рішенням керівника бухгалтерський облік може здійснювати самостійно заклад освіти або
централізована бухгалтерія.
Поступово заклади отримують фінансову автономію — стають розпорядниками коштів місцевого бюджету нижчого рівня. Фінансово  автономні заклади повинні самостійно вести бухгалтерський облік та
складати фінансову і бюджетну звітність з виконання кошторису (ст. 56 та 58 Бюджетного кодексу України). Зокрема, за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі. При цьому як суб’єкти державного сектору вони мають сформувати та застосовувати облікову політику. Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІУ встановлено, що юридична особа, зокрема й заклад, у своїй діяльності має застосовувати обрану ним облікову політику.
Облікову політику, а також зміни до неї кожен заклад:
• визначає самостійно на основі Стандартів та інших нормативноправових актів з бухгалтерського обліку в державному секторі;
• погоджує із головним розпорядником бюджетних коштів, яким для нього є управління освіти.
Заклади визначають облікову політику у відповідному положенні, яке затверджує наказом керівник закладу.
Управління освіти як головний розпорядник бюджетних коштів:
• уключає заклади у свою мережу підпорядкованих установ;
• надає цю мережу до органу Державної казначейської служби України за місцем обслуговування.
Звертаємо увагу, що заклади, які отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів,
інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством. Якщо заклади дошкільної освіти обслуговує централізована бухгалтерія, вона має передавати закладам дошкільної освіти всю необхідну інформацію та документи для подальшого їх оприлюднення. Якщо заклад немає власного сайту, то інформацію розміщують на сайті відповідного органу управління освітою.
Також звертаємо увагу, що законодавством визначено нову норму як державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки, яке передбачає спільне фінансування закладів, а також юридичних і фізичних осіб, які
провадять освітню діяльність. Обсяги співфінансування визначають засновники на умовах договору.
Кадрова самостійність.
Штатні розписи державних і комунальних закладів незалежно від підпорядкування і типу встановлюють відповідні органи управління освітою на основі Типових штатних нормативів закладів дошкільної освіти, які
затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 04.11.2010 № 1055. Звертаємо увагу, що керівникам закладів надано право у разі виробничої необхідності змінювати штати або вводити посади (крім
керівних), не передбачені штатними нормативами для цього закладу, в межах фонду оплати праці, доведеного лімітними довідками на відповідний період.
Заміна посад працівників може здійснюватися лише в межах однієї категорії персоналу (педагогічний, господарсько-обслуговуючий). У разі виробничої необхідності за рахунок спеціального фонду у закладах заклади можуть вводити додаткові посади.
Керівництво закладом здійснює його директор, якого призначає на посаду та звільняє з посади засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган. Іншої процедури призначення директора закладу
законодавством не визначено.
На посаду директора закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності призначають особу, яка є громадянином України, має вищу освіту не нижче ступеня бакалавра, стаж педагогічної роботи не менш як три роки, а також організаторські здібності, фізичний і психічний стан якої не перешкоджає виконанню професійних обов’язків.
Інших працівників закладу призначає на посади та звільняє з посад його директор у порядку, передбаченому Статутом закладу, відповідно до законодавства.
У закладі дошкільної освіти необхідно забезпечити академічну свободу — самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, інноваційної діяльності, що здійснюють на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації тощо.

 

 

 

 


LEGО в навчально-виховному процесі ДНЗ

 

З  лютого 2016 року ДНЗ № 163 став учасником проекту "Сприяння освіті"

 

з конструктором LEGO. Заклад отримав конструктор для кожної групи.

 

Коли кубики LEGO опинились в дитячих руках, почалися дива. LEGO

 

розкриває уяву, пробуджує фантазію дитини. Це чудовий засіб для

 

розвитку дитини у різних освітніх напрямках:

 

- соціально-емоційного,

 

- пізнавального,

 

- мовленнєвого,

 

- логіко-математичного,

 

- художнього.

 

При цьому робота з LEGO дозволяє кожній дитині самовиразитися,

 

покращити свої комунікативні навички та вміння працювати у команді.

 

 

 

“ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ В ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ У ЛІТНІЙ ПЕРІОД”.

 

Діяльність дошкільних навчальних закладів у літній період спрямовується на організацію змістовного, різноманітного буття з метою оздоровлення дітей, забезпечення їхнього активного відпочинку, закріплення, уточнення, розши-рення запасу набутих упродовж навчального року знань, уявлень про навко-лишній світ і самих себе, збагачення досвіду застосування практичних умінь, навичок у процесі різних видів дитячої діяльності: рухової, ігрової, пізнавальної, комунікативно-мовленнєвої, художньої, предметно-практичної тощо.

Зміст діяльності дошкільного закладу на літній період є складовою річного плану роботи. Він розробляється перед початком нового навчального року у контексті ключових завдань діяльності дошкільного закладу, а наприкінці року (не пізніше травня) коректується, додатково заслуховується і затверджується на засіданні педагогічної ради, погоджується з районним/міським управлінням освіти й територіальною санітарно-епідеміологічною службою.

План роботи на літній період укладається з дотриманням загальної структури річного плану роботи дошкільного навчального закладу. У ньому висвітлюються:

- завдання роботи дошкільного закладу на літній період;

- робота методичного кабінету, методична робота з кадрами (проведення консультацій, практикумів, організація взаємовідвідувань, тематичних виставок методичної літератури, розробка примірного перспективного планування роботи з дітьми на літо та наступний навчальних рік, поповнення методичного кабінету і груп наочно-дидактичними посібниками, ігровими атрибутами, випуск газет, бюлетенів, оформлення стендів тощо);

- вивчення ходу і стану літнього оздоровлення, організації життєдіяльності дітей (частіше вибіркове і тематичне, спрямоване на вивчення кола питань щодо дотримання вимог безпеки життєдіяльності, комплексного використання засобів і форм загартування, оптимізації рухового режиму, раціонального поєднання різних видів організованої і самостійної діяльності  на свіжому повітрі та у приміщенні тощо);

- організаційно-педагогічна робота (взаємодія із загальноосвітніми навчальними закладами, дитячими бібліотеками, іншими установами і закладами, а також співпраця з батьками вихованців: підготовка та проведення спільних свят, розваг, днів і тижнів здоров’я, екскурсії, колективні перегляди роботи з дітьми, робота консультпунктів для батьків та ін.);

- робота медичного кабінету (медико-профілактичні, оздоровчі заходи; контроль за дотриманням температурного і питного режиму, норм загартування і харчування, санітарно-просвітницька робота з дітьми, батьками, педагогами щодо попередження інфекційних захворювань, отруєнь; випуск санітарних бюлетенів та ін.);

- адміністративно-господарська діяльність (поточний чи/і капітальний ремонт приміщень, майданчиків, систем опалення, водопостачання, ремонт і придбання технологічного обладнання, твердого і м’якого інвентарю, благоустрій, озеленення території та ін.).

Така структура плану роботи на літній період є орієнтовною. Припустимі зміни у назвах розділів, їхньому порядку, якщо вони виправдані практичною доцільністю і надають плану більшої дієвості, реалістичності, тісніше пов’язують його з конкретними умовами діяльності даного дошкільного закладу.

Завдяки чіткому плану забезпечується систематична, раціональна й ефективна співпраця всіх підрозділів, служб дошкільного навчального закладу, можливість поетапно реалізувати основні завдання оздоровлення та освітньої роботи з вихованцями влітку, підготовки закладу до нового навчального року. 

З метою організації успішного літнього відпочинку та оздоровлення дітей в умовах дошкільного навчального закладу проводиться відповідна підготовча робота, яка передбачає:

  • заслуховування питання про особливості організації та змісту освітньої, оздоровчої роботи у літній період на засіданні педагогічної ради дошкільного закладу в кінці навчального року;
  • інструктаж педагогічних, медичних працівників і технічного персоналу закладу з питань безпеки життєдіяльності дітей, пожежної безпеки, охорони праці;
  • консультації для вихователів та спеціалістів закладу з питань здійснення роботи в літній період;
  • інформування батьків про особливості перебігу літньої оздоровчої кампанії у дошкільному закладі та підготовку до неї (анкетування, батьківські збори, виготовлення інформаційних стендів, бюлетенів тощо);
  • поповнення оснащення методичного кабінету, груп інформаційно-інструктивно-методичними матеріалами на допомогу вихователям і батькам з питань організації та змісту літнього оздоровлення, освітньої роботи з дітьми, зокрема, щодо розпорядку дитячої життєдіяльності, харчування, перебування на сонці та у воді, праці на ділянці, проведення епізодичних і систематичних спостережень, цільових прогулянок та екскурсій, походів за межі дошкільного закладу, елементарних дослідів, ігор і вправ спортивного характеру, ігор з піском, вітром, водою та іншими природними матеріалами, створення умов для самостійної образотворчої, театралізованої, ігрової, рухової діяльності дітей тощо;
  • забезпечення груп іграшками, атрибутами для сюжетно-рольових, конструкторсько-будівельних, театралізованих, ігор-драматизацій, дидактичних, рухливих ігор на свіжому повітрі;
  • розроблення схем загартування, укладання добірок літературних творів для читання, переказування і розучування з дітьми напам’ять, допоміжних перспективних планів проведення різних видів ігор, праці, спостережень, літературно-музичних і фізкультурних свят, розваг та ін.;
  • ремонт, фарбування обладнання, оновлення розміток на ігрових і фізкультурному майданчиках, в тому числі для ігор з правил дорожнього руху, з елементами спорту;
  • ремонт тіньових навісів, відкритих басейнів та інших споруд на території закладу;
  • завезення піску для ігор або його заміна, облаштування пісочниць на ігрових майданчиках кришками  та інші заходи.

Календарне планування освітньої роботи у літній період здійснюється вихователями на тих самих підставах, за такими ж вимогами, що й упродовж усього навчального року, помісячно. Календарному плануванню освітньої роботи на кожен день передують перспективне планування комплексів ранкової гімнастики та гімнастики після денного сну, загартувальних заходів із зазначенням назв процедур і норм загартування, форм взаємодії з батьками (назва заходу, тема, дата проведення).

Модель календарного планування освітньої роботи з дітьми педагоги обирають самі: за режимними моментами, видами діяльності, лініями розвитку тощо.

Щоб календарний план був для педагога дієвим керівництвом до дії, а не формальним документом, при його укладанні враховується специфіка організації та змісту освітньої роботи з вихованцями у літній період. Зокрема, при доборі форм організації життєдіяльності дітей, їх змістового наповнення, методів, прийомів і засобів освітнього впливу береться до уваги ймовірне утворення зведених різновікових груп, а відтак частіше передбачається робота по підгрупах, диференціація завдань і видів діяльності за домірними віку рівнями складності, тривалістю проведення, дозуваннями, прийомами педагогічного керівництва і взаємодії старших за віком дітей з молодшими. 

З метою забезпечення раціонального розподілу і чергування упродовж дня фізичних, психічних навантажень та відпочинку дітей, у календарному плані передбачається оптимальне поєднання різних видів і форм організації ігрової, рухової, пізнавальної, предметно-практичної, комунікативно-мовленнєвої, художньої діяльності у чергуванні з побутовими процесами. Послідовність, тривалість, частотність залучення дітей до різних видів діяльності регулюються з урахуванням певних умов: вік дітей, погода, місце проведення, характер попередньої та наступної діяльності.

Відповідно до перспективних і календарних планів освітньої роботи, санітарно-гігієнічних норм, інструкцій з охорони життя та здоров’я дітей, інших нормативних актів, забезпечується:

- максимально можливе перебування дітей на свіжому повітрі (тераси, веранди, ігрові й фізкультурні майданчики, парк, гай, берег водойми тощо);

- відповідна віку тривалість денного сну;

- збалансоване, збагачене вітамінами харчування;

- оптимальна рухова активність;

- дотримання протягом дня повітряного та водного режиму, вимог до одягу і взуття при перебуванні дітей у приміщеннях і на майданчиках.

Перебування дітей на свіжому повітрі скорочується або виключається за таких несприятливих умов: сильний вітер, температура повітря вище + 35 С у затінку, злива, гроза.

Під час ранкового прийому доцільно залучати дітей до різноманітних видів діяльності у таких формах роботи, які є домірними віку вихованців, дозволяють підвищити працездатність дитячого організму. Зокрема, можуть проводитися бесіди і розмови з підгрупами та окремими дітьми, індивідуальна робота, спостереження за об’єктами і явищами довкілля, дидактичні, рухливі (малої і середньої рухливості), конструкторсько-будівельні ігри, трудові доручення й чергування, різноманітна самостійна діяльність, робота з прищеплення навичок самообслуговування та ін.

У ранкові години після сніданку з дітьми проводиться організована навчально-пізнавальна діяльність у формі фронтальних, під-групових занять різного спрямування: фізичного, пізнавального (в тому числі – природничого спрямування), мовленнєвого, художньо-естетичного (музичні, образотворчі, художньо-мовленнєві). Заняття носять як односпрямований, так і різноспрямований характер, широко використовуються тематичні й комплексні, інтегровані заняття, спрямовані на закріплення і використання дітьми набутих знань, умінь, навичок у практичній діяльності, нових ситуаціях. У ті дні, коли плануються екскурсія, цільова прогулянка чи прогулянка-похід (дитячий туризм) за межі дошкільного навчального закладу, заняття з фізичної культури не проводяться.

Упродовж дня з дітьми різних вікових груп організовують ігри: сюжетно-рольові, конструкторсько-будівельні, драматизації, театралізації, дидактичні словесні, з іграшками, предметами, картинками, настільно-друковані, інтелектуальні, рухливі сюжетні, безсюжетні, з елементами спортивних ігор і вправ (зокрема, футболу, баскетболу, городків, бадмінтону, настільного тенісу, катання на самокатах, велосипедах, роликових ковзанах, плавання); особлива увага приділяється організації ігор з піском, водою.

При організації життєдіяльності дітей у першу і другу половини дня передбачається також проведення:

- різних видів праці (у природі, самообслуговування, господарсько-побутова, ручна/художня);

- дослідів та спостережень на майданчику, вулиці, у куточку природи, лісі, полі, на луках тощо;

- самостійної ігрової, художньої, рухової, пізнавальної, комунікативної діяльності;

індивідуальної роботи з окремими вихованцями чи підгрупами по 2-4 дитини за різними змістовими напрямками освітньої робот;

- читання, розповідання, інсценування творів художньої літератури, бесіди на морально-етичні, побутові, особистісні теми;

різноманітних розваг: показ вистав у ляльковому, настільному, інших видах театру; – дитячі концерти; фізкультурні, музичні, літературні дозвілля тощо.

У літній період значна увага приділяється плануванню і проведенню освітньої роботи з безпеки життєдіяльності дітей: правил дорожнього руху, поведінки на вулицях, у транспорті, при зустрічах з незнайомими людьми, безпечної поведінки під час відпочинку на сонці, воді, у лісі, користування електричними і газовими приладами, запобігання харчовим отруєнням і кишковим інфекціям та ін. Відповідна робота з вихованцями та їхніми родинами організується залежно від потреб виховного, розвивального або навчального впливу на них, контингенту дітей і сімей, конкретної педагогічної ситуації у групі та у зв’язку із загальною спрямованістю інших форм організації дитячої життєдіяльності.

Загартувальні процедури здійснюються на майданчиках з використанням стаціонарного і виносного обладнання (тіньових навісів, надувних басейнів, індивідуальних килимків тощо) при забезпеченні дітей необхідним одягом, взуттям, головними уборами та дотриманні норм температурного режиму, тривалості процедур, їх оптимального місця у розпорядку дня. При цьому беруться до уваги години найбільш високої сонячної активності  та добових піків температури повітря у даному регіоні з метою уникнення загрози перегрівання, сонячних опіків, небезпечних навантажень на дитячий організм. 

Добір форм освітньої роботи, їхній зміст у вечірні години планується у взаємозв’язку з діяльністю дітей упродовж дня (спостереження, ігри, праця, фізичні вправи, індивідуальна робота, бесіди з батьками вихованців та ін.) та з огляду на необхідність зменшення навантажень на дитину. У першу чергу, це враховується при доборі рухливих ігор і фізичних вправ, інтелектуальних завдань. 

Для забезпечення оптимальної рухової активності дітей упродовж усього дня створюється активний руховий режим, який передбачає поєднання у раціональній кількості, послідовності й тривалості різних форм роботи, пов’язаних з руховою активністю: ранкова гімнастика і гігієнічна гімнастика після денного сну, щоденні фізкультурні заняття, музичні заняття, рухливі ігри, спортивні вправи та ігри з елементами спорту, прогулянки-походи (дитячий туризм), екскурсії, цільові прогулянки за межі дошкільного закладу, праця, самостійна рухова діяльність, фізкультурне дозвілля та ін.

Медико-педагогічний контроль за організацією, перебігом і станом освітньої та оздоровчої роботи у літній період покладаються на завідувача (директора), лікаря, медичну сестру, вихователя-методиста за участю інструкторів з фізичної культури і плавання, вихователів дошкільного навчального закладу. Результати контролю оприлюднюються і обговорюються на виробничих нарадах, педагогічній раді у кінці літнього періоду, висвітлюються в інформаційних бюлетенях для батьків.

Медична робота

Медичний супровід складається з таких видів робіт:
1) на навчальний рік складено орієнтовний план робіт;
2) забезпечується раціональний режим для харчування в ДНЗ;
3) виконуються вимоги санітарно-гігєнічного режиму в ДНЗ;
4) організація харчування дітей в ДНЗ:
- організація дієтичного харчування;
- контроль за якістю харчування;
- ведення документації з питань харчування в ДНЗ;
5) проведення фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ;
6) здійснення моніторингу стану здоров`я дошкільників
7) проведення медико-педагогічного контролю за організацією фізичного виховання дітей.
8)контроль за здійсненням профілкатичних щеплень дітям
9) санітарно-просвітницька  робота:
- гігєнічне навчання різних категорій працівників ДНЗ для боротьби з інфекційними захворюваннями
10) своєчасний випуск санбюлетнів, інформаційних куточків
11) надання консультацій батькам, персоналу; участь у проведенні Днів здоров”я у всіх дошкільних групах
12) амбулаторний прийом
13) ведення необхідної документації згідно інструкцій

Мета оздоровчої роботи в дитячому садку - збереження і зміцнення фізичного і психічного здоров'я дітей, вдосконалення їх фізичного розвитку. У систему оздоровчої роботи в дитячому саду входять: створення умов, що сприяють розвитку організму; організація раціональної рухової активності дітей; проведення специфічної і неспецифічної імунопрофілактики. Для ефективного оздоровлення вихованців в дитячому саду необхідно дотримуватися санітарно-епідеміологічні норми і правила. Крім того, особливу увагу слід приділяти таких заходів:провітрювати у відповідності з графіком приміщення, в яких знаходяться діти; двічі в день проводити вологе прибирання групових приміщень; вкоротити фіранки на вікнах для забезпечення природного освітлення;не захаращувати групові та спальні приміщення меблями; двічі в рік виносити постільні приналежності (матраци, подушки, ковдри) на сонце і мороз;двічі в рік чистити килимові вироби (влітку - прання, взимку - чистка снігом); правильно підбирати і розставляти кімнатні рослини; своєчасно (до початку цвітіння) виробляти покіс газонів і ділянок; дотримуватися правила застосування (хлорування) і зберігання миючих засобів;під час карантинних заходів строго дотримуватися санепідрежиму. Найважливішою умовою оздоровлення в ДНЗ є організація рухової активності дітей. Рухова активність сприяє:підвищення стійкості організму до різних захворювань; зростанню фізичної працездатності; нормалізації діяльності окремих органів і функціональних систем; появи позитивних емоцій, що сприяють зміцненню психічного здоров'я.

Оздоровча кампанія в ДНЗ

Проведення літнього оздоровлення передбачає розв’язання навчально – вихов-них завдань, що досягається організацією змістовної діяльності дітей. З метою забезпечення ефективного оздоровлення та повноцінного відпочинку дітей влітку, створення належних умов для освітньої, культурно-виховної, фізкуль-турно-оздоровчої та спортивної роботи під час літнього оздоровлення дітей в дитячому дошкольному закладі проводиться робота щодо оздоровлення дітей.

Літній період особливо сприятливий для зміцнення здоров’я дітей, їх повноцінного розвитку, початку загартування дитячого організму, як у в повсякденному житті, так і спеціально організованого.

Широке використання повітря, сонця, води, санаторний режим харчування (тобто збільшуються норми харчування, збагачується раціон за рахунок свіжих овочів, фруктів, зелені),скорочення навчального навантаження, підвищення рухової активності справляють на дитину суттєвий оздоровчий вплив.

Успіх всіх загартовуючих заходів (повітряні, сонячні ванни, водні процедури і т.д). забезпечується дотриманням основних принципів загартування: поступовості, систематичності та врахування індивідуальних особливостей.

У літній час значну увагу приділяється проведенню на свіжому повітрі ігри з піском, водою, повітрям.

Вихователями організовується праця дітей на квітнику, городі, в саду по догляду за рослинами.

Літня пора сприяє активнішому контакту з природою через екскурсії, спостереження, дослідницько – пошукову роботу, проведенню народних ігор.

Адміністрацією в дошкільних закладах передбачене питання зміцнення матеріальної бази, ремонту приміщень. Розроблені заходи по організації роботи дошкільних закладів на літній оздоровчий період.

 

З боку керівника ДНЗ забезпечено належний контроль за організацією оздоровчої та виховної роботи з дітьми, за дотриманням правил охорони життя та здоров’я дітей.

 


 

 

 Заняття  "Турист ніколи не сумує"

Закріпити поняття про туризм та подорожі,  поринаючи з дітьми в загадковий дивосвіт рідної природи;
викликати радісний емоційний настрій;
вчити знаходити різноманітні способи та прийоми подолання перешкод під час пішохідного туризму;
формувати у дошкільнят прагнення мати свою думку, звичку до самостійного розмірковування;
розвивати психічні процеси, позитивне мислення, навички продуктивної взаємодії;
виховувати колективізм, взаємодопомогу, бажання пізнавати світ.

 Перегляд фотоілюстративного матеріалу, розповідь про основні види туризму: (пішохідний, гірський, велосипедний, водний, вітрильний тощо..); Правила та традиції справжніх туристів. (Правила поводження у природі. Закон колективу.); Робота з картографічним матеріалом (карта міста,  України, світу)…

Матеріал: ТЗН, мотузка, тканина блакитного кольору, ліхтарик, медична аптечка, фломастер червоного кольору, стільці, рюкзаки, капелюх…

Вихователь: Доброго здоров’я, доброго Вам дня!
Приготувалися? Розпочинаймо заняття!
Скажіть мені, будь ласка, кого називають мандрівниками? (так, люди, які мандрують);
А на чому можна мандрувати? (на літаку, на поїзді, на пароплаві, пішки…); так молодці..
Ось ми сьогодні з Вами будемо справжніми мандрівниками-туристами, і підемо в справжнісінький ліс, де не ступала нога людини. Домовились?
Якщо ж ми будемо туристами, треба відповідно одягтись…Що одягнемо у похід? (спортивний одяг, щоб зручно було ходити);
Що ще необхідно туристу? (різноманітні речі, які треба скласти в рюкзак);
Дид гра :«Що з речей потрібно туристу  у подорожі ?».
«Упакуй рюкзачок». Укладка рюкзачка.  
Готові? Рушаймо!!!!!!!!!!!!
(Вихователь під музику рушає з дітьми вільним кроком);
Діти, дивіться - ми з Вами прийшли до лісу! Який він чудовий, чути спів пташок навесні (слухання співу). А ось струмочок! Він не глибокий і не широкий, але нам треба перебратись до іншого берегу. Як це зробити, хто знає?  /Переправа через умовну річку/. Діти знаходять різноманітні способи ( перестрибнути, зняти кросівки та перейти, накидати камінців, гілки покласти, зробити місточок…) ;
Молодці! рушаймо далі! (Вихователь під музику рушає з дітьми вільним кроком);
Як хочеться пити. Ой! Як хочеться. Але ж ми забули покласти воду до рюкзака! Що ж нам тепер робити? (відповіді дітей: знайти струмок , якщо річка –профільтрувати через хустинку, прокип’ятити  на вогнищі, пакет на зелену гілку дерева підвісити, у пакеті через деякий час з’явиться вода..); молодці! Напились води!
Рушаймо далі!
У лісі дорога не рівна, зустрічаються впадини та ями, тому треба бути дуже обережними! ОЙ! Дивіться! Наш товариш попав в яму! (вихователь ставить стільці, роблячи уявну яму, і «опускає»туди одну дитину).
Діти! Що треба робити? Залишимо його на самоті?
Один за всіх, і всі за одного! Так ! (діти за допомогою мотузки витягують товариша);
Допомогли! Молодці! Але наш товариш поранився, коли ми його витягували з ями. Що робити?( вихователь малює уявну рану фломастером червоного кольору);
Що треба робити? ( прикласти хустинку, помазати зеленкою, промити перекис водню, прикласти подорожник..)
Дитина надає допомогу за допомогою мед. аптечки.
Але наш товариш дуже сумний! Йому боляче! Як підняти в поході йому настрій? (відповіді дітей: заспівати пісеньку, зробити комплімент..);
Настрій поліпшився! Вирушаймо далі!;
(Вихователь під музику рушає з дітьми вільним кроком);
Ой! Як темно1 нічого не можна побачити, але у нашого хлопчика впав капелюх! Як йому допомогти? (відповіді дітей: взяти ліхтарик, розпалити вогнище дорослому..);
Хлопчик піднімає капелюх, дякує друзям.
Як холодно стало, дуже холодно. Що ж робити? (відповіді дітей: одягти теплі речі, вкритися ковдрою, пострибати, поставити намет, розпалити вогнище дорослому!);
Так, мабуть треба на вогнище поламати гілки дерев? (відповіді дітей);
Збираємо сухі гілки (запалюю вогнище); Привал треба робити біля річки , або струмочка, щоб потім готувати їжу. Тому розпалювати будемо ось тут..
Тепло Вам,  діти?
Треба приготувати їжу.. (миємо руки);
Поки їжа готується, справжні туристи люблять співати пісні, грати.. пограємо? Дид. гра : «відгадай тварину»; А тепер заспіваємо нашу улюблену пісеньку!
Молодці! Ось і їжа готова! Смачна-а-а-а! Покуштуємо? (їмо);
Що ж треба зробити з вогнищем? (відповіді дітей);
Як потушити? (засипати землею, камінням, залити водою..);
Втомились трішки. Дуже хочеться ще відпочити. Як можна відпочити на природі? (відповіді дітей);
Ну а тепер настав час повертатись до дитячого садочка.
Ходімо! ( Вихователь під музику рушає з дітьми вільним кроком);
Дивіться! Так це ж наш дитячий садочок! Наша група! Наші іграшки! Як чудово! Ми знов в нашому садку! Заспіваймо від радощів пісеньку!
Які молодці! Ви впоралися з завданням. Вміло долали труднощі - СПРАВЖНІ ТУРИСТИ!
Скажіть тоді мені, будь ласка. А навіщо людям ходити у похід?
(відповіді дітей: туризм і прогулянки пішки зміцнюють здоров’я, збагачують нас новими враженнями, рух посилює кровообіг,  туризм сприяє поліпшенню зовнішнього вигляду, туризм вчить нас наполегливо долати труднощі, піднімає настрій, дарує радість!..);
Сподобалось Вам наша подорож? (так). Якщо так, то посміхнемось і
подаруємо один одному свою чарівну посмішку і скажемо до побачення, до нових зустрічей!




 


1
2