Чечелівський район. КЗДО № 163 ДМР








Доктор радить, консультує, інформує

Будьте обережні на воді! Перша допомога при утопленні                                            (поради для батьків)

 

При порятунку потопаючої дитини підпливіть до неї позаду, візьміть за волосся або під пахви, переверніть обличчям нагору і, не дозволяючи себе захопити, пливіть до берега.


На березі покладіть малюка животом на зігнуте коліно (голова дитини при цьому повинна звисати вниз), проведіть туалет носової порожнини і носоглотки (видаляючи серветкою, шматком матерії твань, пісок, водорості тощо), а потім шляхом здавлювання грудної клітки видаліть воду, що потрапила в дихальні шляхи.


Після цього  малюка укладіть на спину, при відсутності дихання або серцевої діяльності проведіть штучне дихання і непрямий масаж серця.


Необхідно знати, що параліч дихального центра настає через 4 – 6 хвилин після занурення під воду, а серцева діяльність може зберігатися до 15 хвилин. Тому заходи першої допомоги повинні виконуватися швидко.


При відновленні подиху і серцевої діяльності дайте дитині гаряче питво, тепло укутайте і якнайшвидше доставте в лікувальну установу

 

 

 

                      Перша допомога при укусі змії                                                                                                                                                                                         (поради для батьків)

 

• Укладіть малюка в тінь так, щоб голова була нижче рівня тіла, з метою поліпшення мозкового кровообігу.


• Негайно приступіть до відсмоктування отрути з ранки укусу. Енергійне раннє відсмоктування протягом 5 – 7 хвилин дає можливість видалити до 40 % отрути, однак через 15 – 30 хвилин удається видалити тільки 10 % отрути. При наявності ранки в роті або каріозних зубах відсмоктування ротом неможливо.


• Зробіть нерухомою уражену кінцівку дитини (накладенням шини й ін.) для зменшення надходження отрути в лімфатичну систему.


• При необхідності зробіть штучне дихання, забезпечте  дитині спокій.


• Дайте малюкові рясне питво (міцний чай) для нормалізації водно – сольового балансу.


• Обробіть місце укусу антисептиком і накладіть тугу  стерильну пов’язку.


• Якнайшвидше доставте дитину в лікувальну установу.

Категорично забороняється накладання джгута!!!

 

 

Ротавирусная инфекция - острое вирусное заболевание; характеризуется симптомами общей интоксикации, поражением желудочно-кишечного тракта, дегидратацией. Обусловливает около половины всех кишечных расстройств у детей первых 2 лет жизни.
Возбудителем заболевания являются ротавирусы, которые подразделяются на два антигенных варианта; устойчивы во внешней среде.
Размножение и накопление ротавируса происходит преимущественно в верхних отделах желудочно-кишечного тракта.
Клиника
Инкубационный период длится от 15 ч. до 7 дней (чаще 1-2 дня). Заболевание начинается остро.
Развернутая картина болезни формируется уже через 12-24 ч. от начала заболевания.
У детей выраженной лихорадки обычно не бывает. Характерен обильный жидкий водянистый стул без примеси слизи и крови.
Более тяжелое течение обычно обусловлено наслоением вторичной инфекции. У половины больных отмечается рвота. У подростков на фоне умеренно выраженной интоксикации и субфебрильной температуры появляются боль в эпигастральной области, рвота, понос.
Лишь у отдельных больных рвота повторяется на 2-3-й день болезни.
У всех больных наблюдается обильный водянистый стул с резким запахом; иногда мутновато-белесоватые испражнения могут напоминать испражнения холерного больного. Характерно громкое урчание в животе. Позывы к дефекации императивного характера, ложных позывов не бывает.
У некоторых больных в испражнениях обнаруживают примесь слизи и крови, что всегда свидетельствует о сочетании ротавирусного заболевания с бактериальной инфекцией (шигеллез, эшерихиоз). У этих больных более выражены лихорадка и интоксикация. При обильном жидком стуле может развиться обезвоживание.
При пальпации живота отмечаются болезненность в эпигастральной и пупочной областях, грубое урчание в правой подвздошной области. Печень и селезенка не увеличены. Количество мочи в острый период болезни уменьшено, у отдельных больных обнаруживают альбуминурию, лейкоциты и эритроциты в моче; повышается содержание остаточного азота в сыворотке крови. В начале болезни может быть лейкоцитоз, который в периоде разгара сменяется лейкопенией; СОЭ не изменена.
Диагноз
При распознавании учитывают клинические симптомы и эпидемиологические предпосылки. Диагноз подтверждается обнаружением ротавирусов в испражнениях различными методами (электронная микроскопия, иммунофлюоресцентный метод и др.). Меньшее значение имеют серологические исследования (РСК и др.).
Лечение
Основой является прежде всего восстановление потерь жидкости и электролитов. При обезвоживании I-II степени растворы дают перорально. Рекомендуются жидкости (чай, морс, минеральная вода).
Профилактика
Больных изолируют на 10-15 дней. При легких формах больные могут оставаться дома под наблюдением врача, если обеспечиваются лечение и достаточная изоляция. Проводят текущую и заключительную дезинфекцию. Специфическая профилактика не разработана.
Будьте здоровы!
Данная информация носит ознакомительный характер. Помните, что самолечением заниматься нельзя! При возникновении первых признаков заболевания нужно обратиться к врачу!

 

 

 

         Харчування дітей.

 

   Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

 

Привчайте дитину:

- перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;

- під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;

- після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

     Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

       Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.

      Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:

- привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);

- виховувати слухняність, пошану до дорослих;

- заохочувати висловлювати прохання;

- навчати словам ввічливості.

   Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.

 

    У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу обов’язково дотримуйтеся порад санітарно-епідеміологічних станцій. 

 

 

Пам’ятка для батьків

 

Як запобігти харчовим отруєнням

 

Щоб запобігти інфекційним захворюванням та харчовим отруєнням, дотримуйтесь таких простих правил:

 

-        Ретельно мийте усі овочі і фрукти перед тим, як подавати до столу сирими.

 

-        Прищеплюйте дитині любов до чистоти. Привчайте її мити руки з милом перед вживанням їжі, після відвідування туалету, повернення з прогулянки.

 

-        Мийте руки з милом перед приготуванням їжі.

 

-        Не зберігайте разом продукти, що їдять сирими, і ті, що підлягають кулінарній обробці.

 

-        Ніколи не кладіть бутерброди, пиріжки, сир, ковбасу, печиво у пакет, де побували овочі, фрукти, ягоди чи яйця, навіть якщо цей пакет здається абсолютно чистим.

 

-        Дбайте про те, щоб їжа для дитини була щойно приготованою, свіжою. Не готуйте їжу «із запасом».

 

-        Не купуйте продукти, якщо не впевнені у їхній якості, з простроченими термінами зберігання, пошкодженою упаковкою. Дотримуйтесь умов та строків зберігання продукту, зазначених на його упаковці.

 

-        Не купуйте продукти харчування на стихійних базарах. Ви маєте право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продуктів.

 

-        Не вживайте незнайомі гриби, ягоди, трави. Смертельно небезпечними можуть бути старі або зіпсовані гриби. Не готуйте страви з грибів дітям.

 

-        Не беріть у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують зберігання у холоді).

 

-        Не використовуйте для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, незнайомих підземних джерел тощо.

 

 

 

 

ЛІТО  -  ПОРА  ВІТАМІНІВ

 

 

• Щоб забезпечити в літній сезон дитину необхідною кількістю вітамінів і мінеральних речовин не забувайте включати в меню дитячого харчування свіжі овочі, ягоди та фрукти.


• Не слід забувати про такі продукти харчування,  як зелень петрушки, кропу, щавель, кропиву.Раннім літом корисно готувати борщ зі щавлю, омлет з кропивою.


• Молоде зелене бадилля буряка та моркви можна використовувати для приготування супів, борщів.


• Особливе значення має вміст у дитячому раціоні солей кальцію, фосфору та заліза. Ці мінеральні речовини містяться в молочних продуктах, м’ясі, рибі, яйцях, вівсяній крупі, овочах.


• Основними джерелами йоду є такі продукти: морська риба, морська капуста, яйця, зернові (крупи, особливо вівсяна), горох, молочнокислі продукти, горіхи(особливо кедрові).

 

• На вітамін С особливо багаті плоди шипшини,  горіхи, чорна смородина, зелень салату, шпинату, кропу, петрушки, зелена цибуля, а також яблука, садова і лісова суниця, малина, агрус, свіжа капуста, солодкий болгарський перець, помідори, редис, зелений горошок.


• Вітамін А, який потрібен для процесів росту організму в активній формі, міститься лише в продуктах тваринного походження  ( печінці, рибі, сирі, жовтках яєць, молоці). В цих продуктах також міститься вітамін Д, який має виключне значення для життєдіяльності дитячого організму.


• Вітамін В1, який стимулює нервову та м’зову діяльність, забезпечує нормальний тонус органів травлення міститься в м’ясі, печінці, яйцях, житньому та пшеничному хлібі грубого помолу, гречаній та вівсяній крупі, бобових, дріжджах.


• Ві тамін В2, який має велике значення для синтезу гемоглобіну крові міститься у м’ясі, молоці, твердому сирі, печінці, крупах, яєчному жовтку, моркві, горосі, меді, дріжджах.


• Джерелом вітаміну В6 є пекарські дріжджі, проросле насіння, пшеничні та рисові висівки, печінка, м’ясо, риба.

 

 

 

 

 

 

Правила перебування дітей  на сонці.

 

Сонячний удар, перша допомога  при його ознаках

 

(поради для батьків)

 

 

Перебування дітей на сонці слід регулювати. Спочатку малюк може знаходитися під променями сонця 5 – 6 хвилин, а після появи засмаги 8 – 10 хвилин. Під час прогулянки можна провести 2 – 3 сонячні ванни, доводячи перебування дитини на сонці до 40 – 50 хвилин упродовж дня. Щоб уникнути опіків, одяг дітей знімають поступово: спочатку діти ходять у майках і трусиках, потім тільки в трусах. Голова обов’язково повинна бути прикритою панамкою або косинкою.

 


Кращий час для прийому сонячно – повітряних ванн з 9.00 до 11.00 годин дня. Це загартування варто робити не раніше чим через 30 – 40 хвилин після прийому їжі.Дітей частіше потрібно напувати водою.
Сонячний і тепловий удари – це стани, що виникають у результаті перегріву організму. Перегріванню особливо піддатні діти. Сонячний удар настає при перегріванні прямими сонячними променями, особливо голови.
Перші ознаки – млявість, розбитість, нудота, головний біль, запаморочення. Далі підвищується температура тіла (до 38 – 40 “С), з’являється блювота, можлива непритомність, судоми.
Тепловий удар найчастіше відбувається в спекотну, безвітряну погоду. Його виникненню сприяє темний одяг, що погано відбиває сонячні промені, або одяг , що не пропускає повітря й затримує випаровування тіла.
При ознаках теплового або сонячного удару викличте лікаря. До його прибуття укладіть дитину в тіні або прохолодному приміщенні, зніміть одяг, що стискує. До голови, бічних поверхонь шиї, пахових областей прикладіть ємкість з льодом (водою), укутайте малюка мокрим простирадлом, дайте рясне питво (підсолену  холодну воду, холодний чай).
Для активізації дихання дитини, поплескайте її по обличчю рушником(хусткою), змоченим у холодній воді, дайте вдихнути нашатирний спирт, кисень, розітріть тіло. Якщо подих  утруднений або зупинився , зробіть штучне дихання.

 

 

 

 


 ЗАГАРТУВАННЯ  ДІТЕЙ 

 


Загартовування — один з важливих методів збереження здоров’я дітей. Його проводять з метою пристосування організму до різноманітних впливів зовнішнього середовища.Підґрунтям загартовування є принцип тренування нервових закінчень та кровоносних судин шкіри, слизових оболонок і через них — кровоносних судин та нервової системи. Загартовування передбачає використання водних процедур, сонячних та повітряних ванн у поєднанні із заняттями фізкультурою. Призначаючи ці процедури, необхідно враховувати вік дитини, стан її здоров’я, перенесені раніше захворювання. Правильно загартовувати дитину — означає правильно її виховувати.Загартовування треба починати з раннього віку та продовжувати систематично, безперервно протягом багатьох років, усього життя.
Методи загартовування залежать від індивідуальних особливостей дитини, проте      всі    повинні    виконувати      такі    правила:
- уникати сильних подразників — тривалої дії холодної води, надто низької температури    повітря,    перегрівання    на    сонці;
-  поступово та рівномірно підсилювати дію загартовувальних чинників.

 

Найбільш м’яка процедура — обтирання. Спочатку протягом 1—2 тижнів шкіру дитини розтирають сухою м’якою вовняною тканиною, щоб вона трохи порожевіла. Після цього переходять до вологих обтирань тканиною, змоченою водою температури 38 — 40 °С. Обтирання проводять у напрямку від периферії до центру. Обтирають шию, потім груди, руки, ноги, живіт, спину. Всі рухи роблять у напрямку до пупка, а на спині — до хребта. Протягом однієї процедури треба обтерти тіло дитини 2 — 3 рази. Після закінчення обтирання слід розтерти шкіру сухим рушником до появи приємного тепла. Тривалість процедури спочатку становить 1 —2 хв, пізніше — до 3 —5 хв. Початкова температура води — 38—40°С, у подальшому її  знижують      до    26—24°С.
Дітям молодшого віку більше подобається обтирання грубим рушником, змоченим у досить гарячій воді (38 — 40 °С). Неодмінною умовою проведення процедури повинно бути збереження у ванній кімнаті прохолодної температури повітря, аби дитина відчула контраст температур, але без протягів. Під час проведення процедури дитину можна поставити у таз з теплою водою.
Обливання — інтенсивніша процедура. Починають його водою температури 36 — 34 °С, поступово знижуючи її під час наступних процедур до 24 — 22 °С. Загальне обливання краще проводити після повітряної ванни. Тривалість обливання — від 30 с до 2 хв. Обливати можна з глечика теплої пори року на повітрі, в холодну погоду — у ванні. Треба стежити, щоб вода рівномірно лилася по всьому тілу. Після закінчення процедури дитину слід обтерти до почервоніння шкіри. Перед процедурою тіло повинно бути сухим, теплим, але не спітнілим.
Вплив душу на організм сильніший, ніж обливання. Спочатку використовують воду температури 36 —37 °С, потім-температуру води знижують, як і під час обтирання та обливання. Тривалість процедури спочатку становить 0,5 —1хв, через   3—4 тижні  —до  2 хв.

 

 

Інтенсивніше діє контрастний душ, який є добрим засобом для тренування серцево-судинної та нервової систем, а також механізмів терморегуляції, підвищення несприйнятливості до інфекцій. Дитину спочатку ставлять під душ за температури води 38—39 °С на 1—2 хв, потім збільшують напір холодної води, знижуючи температуру води в душі до 24 — 22 °С (0,5 хв). Проводять 2—3 такі зміни. Вранці для стимулювання нервової системи процедуру закінчують прохолодною водою. Увечері для зняття збудження та кращого засинання процедуру закінчують гарячою водою. Не слід намагатися знизити температуру води нижче ніж до 20 —18 °С, тому що це призведе до перезбудження нервової системи, посилення діяльності надниркових залоз та виділення ними гормонів, різкої активізації захисно-пристосувальних реакцій, а за умови тривалого та систематичного застосування — до зриву адаптації (процесу пристосування організму до умов, що     змінюються).
Хорошими засобами для загартовування дітей є “ходіння по воді” протягом 2 — 5 хв, а також гра з водою (місцева ручна ванна). Початкова температура води повинна бути 28 °С, поступово її знижують до кімнатної.
Відомо, що охолодження стоп може зумовити виразну рефлекторну реакцію з боку судин слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, що призводить до послаблення її захисної функції. Як наслідок мікроорганізми, що завжди заселяють слизову оболонку носа, зіва і верхніх дихальних шляхів, починають посилено розмножуватися, виділяючи отруйні продукти обміну. Напевно, так і виникає простуда у разі переохолодження ніг. Місцеве загартовування стоп, носоглотки робить їх менш чутливими до охолодження, що допомагає уникнути цілої низки захворювань. Обмивання стоп слід робити щоденно, краще перед сном. Початкова температура води становить 20 °С, для дітей молодшого віку — 25 °С. Тривалість процедури — 10 — 20 с. Поступово температуру води знижують, а з часом користуються водою з-під крана. Привчивши дитину до таких процедур, обережно збільшують їх тривалість до 0,5 хв, а потім переходять до ножних    ванн. Приймаючи ножні ванни, необхідно безперервно переступати з ноги на ногу. Це активізує кровообіг у судинах, підвищує загартовувальний ефект.
Можна використовувати контрастні ванни. Для цієї процедури готують два тази. В одному — вода температури 37 °С, в іншому — 20 °С. Спочатку тримають ноги у теплій воді (30 с), потім — у холодній (15 с). Після 2 — 3 таких змін ноги слід інтенсивно розтерти рушником до почервоніння. У подальшому температуру теплої води поступово підвищують до 42 °С, а холодної знижують до 15 °С.
Дітям молодшого віку та ослабленим краще починати з обтирання стоп трохи віджатою губкою або рушником, дотримуючи при цьому поступовості у зниженні температури    води.
Полоскання горла холодною водою — також досить ефективна процедура місцевого загартовування. Її можна виконувати вранці під час умивання та ввечері перед сном. Починати полоскання слід водою температури 25 — 27 °С, знижуючи її щотижня на 1 °С. У подальшому можна полоскати горло водою із-під крана. Дія процедури посилиться, якщо у склянці води розчинити 1 десертну ложку кухонної або морської солі.
Найефективнішою формою загартовування є купання в річці, озері, морі. Тут все діє в комплексі — і свіже повітря, і сонце, і вода, й рухові вправи (плавання, пірнання).Купання головним чином відіграють роль оздоровчого засобу, проте у деяких випадках використовуються і як лікувальна процедура. Повторювані, правильно проведені, дозовані купання сприяють активізації обміну речовин, фагоцитозу, тренуванню механізмів терморегуляції, діяльності серцево-судинної й нейрогуморальної систем. Підвищується витривалість організму до мінливих чинників    навколишнього    середовища.
Особливо корисні морські купання. Солі, що містяться у морській воді, стимулюють рефлекторні реакції. Дитина вдихає морське повітря, збагачене озоном. Морські хвилі роблять своєрідний масаж тіла. У ослаблених дітей необхідно проводити попередню підготовку до морських купань у вигляді обтирання, обливання тіла морською водою, поступово знижуючи її температуру. Купання слід починати після відпочинку у затінку. Морські купання використовують для лікування рахіту, золотухи, у дітей із зниженим обміном речовин. Вони протипоказані у разі недостатності кровообігу, недокрів’я, гострих запальних захворювань. Переохолодження під час купання зумовлює погіршення самопочуття — виникає відчуття в’ялості, з’являється головний біль, може бути простуда. Купання рекомендують дітям віком понад 2 роки за температури води, що не нижча ніж 23 °С, а повітря — 25 °С. Тривалість купання спочатку становить 0,5 — 2 хв, поступово її збільшують до 20 хв. Купатися треба не раніше,ніж    через     2год    після    прийому    їжі.
Чудовою процедурою для дітей є плавання в басейні, особливо прохолодної пори року. Дуже корисні купання у відкритих та закритих басейнах з підігрітою до 24 — 26 °С морською водою.Басейни використовують для гідрокінезіотерапії, включаючи в комплекс терапії лікувальне плавання.
Плавання сприяє росту дитини та її пропорційному розвитку. Горизонтальне положення тіла під час плавання сприяє рівномірному переміщенню крові по судинах, що важливо для функціонування серцево-судинної системи. Безперервне чергування напруження і розслаблення створює умови для розвитку кістково-м’язової системи. Додаткова витрата зусилля на подолання опору води розвиває дихальний апарат та збільшує життєву ємкість легень.У дітей, схильних до ожиріння, під впливом м’язового навантаження поживні речовини не накопичуються у жировому депо, а перетворюються на енергію.
Під час плавання вода обмиває все тіло та очищає шкіру від продуктів виділення. Шкіра стає чистою, еластичною, гладенькою.Фахівці вважають, що оптимальним віком для навчання дитини плаванню є 5 —7 років. Навчати пізніше важче. А прищеплювати дитині любов до води необхідно з раннього віку.
Дуже корисне ходіння босоніж. Привчати до нього дитину треба поступово. Спочатку тривалість ходіння босоніж не повинна перевищувати 30 — 40 хв на день. Поступово її збільшують, поєднуючи з ігровими вправами, гімнастикою. Особливо корисно ходити по дрібних камінцях на березі моря, річки.

 

 

 

Повітряна ванна має м’якшу дію, ніж водні процедури. Повітряні ванни легко переносять навіть ослаблені та хворі діти. Дія повітряних ванн залежить від їх тривалості, температури повітря та площі оголеної поверхні тіла. Приймати повітряні ванни рекомендують на свіжому повітрі, бажано на березі річки або озера, серед зелених насаджень, де немає сильного вітру.

Рекомендують починати за температури, що не нижча ніж 21 °С. Тривалість першої процедури — 5 хв, щоденно її збільшують, доводячи до 2 год. Теплі повітряні ванни не обмежуються у часі, бо виявляють слабкий вплив.
Важко переоцінити користь сонячних ванн для здоров’я дитини. Сонце  стимулює  процеси обміну речовин, сприяє зміцненню нервової, серцево-судинної систем, підвищує витривалість до інфекцій.Прямі сонячні промені згубно діють на мікроорганізми. Невеликі еритемні дози (від них шкіра трохи червоніє) змінюють процеси обміну в шкірі, стимулюють місцеві захисні імунні механізми. Ця властивість сонячного опромінення широко використовується для лікування деяких захворювань шкіри та слизових оболонок. Під впливом ультрафіолетових променів сонячного спектру в шкірі утворюється вітамін Е. Цей вітамін запобігає розвитку рахіту у дітей або використовується для його лікування, нормалізує співвідношення фосфору та кальцію в крові, сприяє зміцненню кісток. Початкова тривалість сонячної ванни — 5 хв. Щодня її можна збільшувати на 1—2 хв. Для початку дітям достатньо побути у затінку — тут діє розсіяне сонячне опромінення. Після цього можна позагоряти 3 — 5 хв і знову перейти у затінок. Таким чином, комбінуючи повітряні та сонячні ванни, діти звикатимуть до ультрафіолетового опромінення. Місцем, де не буває сонячних опіків і синтезується вітамін Е, є шкіра долонь та стоп. Для захисту очей треба користуватися темними окулярами. На голову слід надягти    білу    шапочку.
Надмірне сонячне опромінення шкідливе для волосся. Окрім того, тривале перебування під прямими сонячними променями може призвести до сонячного удару. Найкращий час для сонячних ванн улітку — від 8-ї до 10-ї та    після    18-ї    години.
Прогулянки на свіжому повітрі — також ефективний засіб загартовування дітей. Дитина потребує максимально тривалого перебування на свіжому повітрі. Для прогулянки одягати дитину треба відповідно до температури повітря, вологості, сили вітру, пам’ятаючи, що за умови однакової температури вологе повітря охолоджує більше, ніж сухе, а вітер посилює дію повітря. Одяг повинен бути зручним,  не утруднювати рухів. Не слід припиняти прогулянки під час хвороби дитини, якщо лікар їх не відмінив. Свіже повітря — добрий    помічник    у    боротьбі    з    інфекцією.
Слово “баня” походить від латинського “бальнеум”, що означає “вигнати хворобу, біль, смуток”. Отже, основними у банній процедурі  вважалися насамперед її цілющі, оздоровчі властивості. Банний жар — ефективний засіб стимулювання серцевої діяльності, активізації кровообігу; він поліпшує кровопостачання не лише шкіри, але й м’язів, суглобів, спинного та головного мозку, легень, усіх органів. Під час потіння посилюється виділення з організму продуктів обміну, шлаків, отруйних речовин. Щедрий жар прочищає пори, видаляє бруд та змертвілі клітини шкіри. Сприяючи поліпшенню обміну речовин, банні процедури немов оновлюють організм, загартовуючи його. Вони ефективні і для лікування багатьох захворювань, зокрема грипу та простуди. Чудовим лікувальним та профілактичним засобом для дітей є парові ванни, після яких необхідно провести охолоджувальну процедуру (обмивання, обтирання). Зміна короткочасного впливу пари та охолодження — своєрідна гімнастика судин, органів дихання, потовиділення, що загартовує організм, робить його витривалішим до хвороб, здатним легше переносити коливання погоди.
Загартовувальні процедури найефективніші на тлі правильного загальнооздоровчого    режиму,    повноцінного    харчування.
Загартовування ослаблених дітей треба проводити обережно, за порадою лікаря.

 

 

 

 

Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити
негайно звернутися за медичною допомогою


- Прискорене або утруднене дихання


- Синюшність навколо рота, інших шкіряних покровів


- Поява на тілі дитини крововиливів (навіть дуже маленьких), носові кровотечі


- Висока температура тіла


- Відмова дитини від пиття


- Неможливість розбудити дитину або відсутність її реакції на звертання


- Надмірне збудження дитини або поява судом


- Поява блювоти, частого рідкого стільця


- Скарги дитини на сильний головний біль


- Відсутність сечевипускання або сліз під час плачу

 

 

 

ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ГРВІ  У  ДІТЕЙ 

 

 

З початком холодної пори року в Україні різко зростає кількість гострих распіраторно-вірусних інфекцій як серед дорослого, так і серед дитячого населення.  Пропонуємо поради щодо лікування та профілактики ГРВІ у дітей:

 

Основні принципи лікування дітей з ГРВІ:

 

-  застосування  етіотропних, противірусних препаратів, індукторів інтерферонів;

 

-  температура приміщення, в якому перебуває хворий, повинна бути в межах 22-24 Со;

 

-  при ГРВІ однаково небезпечним є як переохолодження хворого, так і перегрівання.  Сильне закутування може викликати підвищення температури тіла;

 

-  необхідною умовою лікування ГРВІ є часте провітрювання приміщень, але за умови відсутності протягів;

 

-  харчування хворого повинне бути повноцінним та легко засвоюваним і складатися переважно з фруктів, овочів, каш, риби. Мясні, смажені, жирні, гострі страви можуть викликати підвищення температури тіла хворого;

 

-  дитина повинна багато пити: соки, морси, компоти, чай з лимоном, малиною, калиною, мінеральна столова вода без газу;

 

-  застосування рослинних адаптогенів (ехінацея, елеутерокок тощо) і полівітамінів за призначенням лікаря протягом усього періоду хвороби і ще протягом тижня після видужання.

 

Лікування окремих симптомів  ГРВІ:

 

1) зниження температури тіла, якщо вище 38 - 38,5 Со.  Для цього доцільніше використати парацетамол або ібупрофен.

 

2) ліквідація закладеності носа.  Це може бути здійснено шляхом закапування у носові ходи теплого фізіологічного розчину, дитячих крапель для носа.

 

3) використання відхаркувальних засобів і препаратів, що розріджують мокротиння, адаптованих для дітей.

 

 

Профілактика  ГРВІ у дітей:

 

-  Вакцинація проти грипу.

 

-  Повноцінне харчування із включенням у раціон достатньої кількості овочів і фруктів, вітамінів.

 

-  Поступове загартування з використанням фізичних вправ і водних процедур.

 

-  Включення у раціон харчування, особливо в сезон підйому ГРВІ, природних фітонцидів  -  часнику і цибулі.

 

-  Постійне провітрювання приміщень та їх вологе прибирання.  Регулювання вологості повітря в приміщеннях є одним з важливих способів профілактики ГРВІ. Встановлено, що максимальна інактивація вірусу парагрипу відбувається при вологості повітря  80%, грипу  -  при вологості повітря 50%, распіраторно-синцитіального вірусу  -  при вологості повітря    від 30% до 80%.

 

-  Проведення перед осінньо-зимовим сезоном загальнозміцнюючих курсів рослинними адаптогенами (ехінацея, елеутерокок тощо) і полівітамінами.

 

ПАМЯТАЙТЕ!  УСІ МЕДИКАМЕНТИ ВЖИВАТИ ЛИШЕ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ ЛІКАРЯ, ВІДПОВІДНО ВІКУ І СТАНУ ДИТИНИ!

 

 

Клінічні ознаки грипу

 

Головний біль
Біль у м’язах
Біль у горлі
Підвищення температури тіла
Кашель
Нежить, закладання носа
В окремих випадках – блювота і понос


Як можна заразитися вірусом грипу


Від іншої хворої людини повітряно – краплинним, повітряно – пиловим шляхом (вірусні частки по повітрю переносяться від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання), при тісному контакті (знаходження на відстані близько 2-х метрів)

 

Як довго є заразним хворий на грип


Інфекційний період (період, коли хворий небезпечний для оточуючих) при грипі  може бути протягом 7 днів від початку хвороби, але якщо клінічні симптоми хвороби зберігаються, то до їх зникнення

 

Як попередити зараження грипом


- Уникати контакту з особами, що мають прояви грипозної інфекції
- Обмежити відвідини місць великого скупчення людей
- Часто провітрювати приміщення
- Часто мити руки з милом
- Прагнути не торкатися очей, носа або рота немитими руками
- Уникати обіймів, поцілунків і рукостискань
- Прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку зразу ж після використання потрібно викинути
- Якщо у людини є симптоми грипу, то необхідно триматися від нього на відстані не менше двох метрів

 

Що робити, якщо дитина захворіла на грип


- При перших ознаках захворювання дитину необхідно покласти у ліжко і викликати лікаря
- Залишити хвору дитину вдома, окрім тих випадків, коли їй потрібна термінова медична допомога. Не відправляти дитину до дошкільної установи
- Хворі на грип небезпечні для оточуючих і повинні бути негайно ізольовані. Неприпустима їх поява в громадському транспорті, дитячих колективах та інших місцях масового перебування людей
- Хворого необхідно розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою, виділити йому індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни
- Не допускати контакту хворого із здоровими членами сім’ї, окрім тих, хто доглядає за ним
- Особа, що доглядає за хворим, повинна носити марлеву пов’язку  або разову маску, яку потрібно міняти кожні 4 години. Після кожного контакту з хворим необхідно ретельно мити руки з милом
- Маска повинна бути одноразовою, яку після зміни потрібно викинути в корзину, або багаторазовою, яку після прання необхідно ретельно прасувати гарячою праскою
- Проводити провітрювання приміщення декілька разів на добу
- Щодня робити вологе прибирання приміщень оселі
- Повітря в приміщеннях повинне бути достатньо вологим
- Мати разові носові серветки і корзину для використання серветок в межах досяжності хворого
- Створити хворій дитині комфортні умови. Вкрай важливим є спокій, постільний режим
- Якщо у дитини лихоманка, то їй необхідно дати жарознижуючі ліки (препарати парацетамолу або ібупрофену), після цього викликати лікаря
- До приходу лікаря давати дитині пити багато рідини (сік, негазована вода, морс, компот тощо)

 

 

Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити
негайно звернутися за медичною допомогою


- Прискорене або утруднене дихання
- Синюшність навколо рота, інших шкіряних покровів
- Поява на тілі дитини крововиливів (навіть дуже маленьких), носові кровотечі
- Висока температура тіла
- Відмова дитини від пиття
- Неможливість розбудити дитину або відсутність її реакції на звертання
- Надмірне збудження дитини або поява судом
- Поява блювоти, частого рідкого стільця
- Скарги дитини на сильний головний біль
- Відсутність сечевипускання або сліз під час плачу

 

 

Неспецифічна сезонна профілактика:

Загартовування


- Прийом загальнозміцнювальних і тонізуючих препаратів( екстракт елеутерококу, женьшеню), препаратів більш вираженої імуномодулювальної дії -  екстракт або пігулки ехінацеї, імунсил, імунал).
- Прийом вітамінних комплексів або вітаміну С у дозі 0,5 г на добу
- Систематичне споживання цибулі, часнику, лимонів
- Дотримання належного повітряного режиму: постійне провітрювання приміщень, їх ароматизація ароматичними оліями шавлії, чайного дерева тощо


Специфічна профілактика:

 

Щеплення, проведене в потрібний час та в належному об’ємі живою (інтраназально) або інактивованою вакциною (парентерально). Щепленню насамперед підлягають особи з підвищеним ризиком розвитку ускладнень, з хронічними захворюваннями дихальної системи, хворі на цукровий діабет тощо. Їх за бажанням можуть робити всі, хто не має протипоказань.
У період епідемії рекомендується приймати амізон, афлубін, антигрипін.

 

 

ОБЕРЕЖНО, КИШКОВІ ІНФЕКЦІЇ


Кишкові інфекції група інфекцій, що викликає  захворювання травного тракту з основними клінічними проявами, такими як підвищення температури тіла, пронос, блювання.  До кишкових інфекцій відносяться такі небезпечні захворювання як черевний тиф, дизентерія, харчові токсикоінфекції, сальмонельоз, ботулізм, гастроентероколіти. Всі ці захворювання виникають внаслідок вживання інфікованих харчових продуктів або води, які проникають в організм людини через брудні руки, продукти харчування. Кишкові інфекції поширені повсюдно навіть у розвинутих країнах, характеризуються високим рівнем захворюваності. Це одні з найчастіших інфекційних хвороб у дітей.
 

Для кишкових інфекцій характерна літньо – осіння сезонність,  саме в цей період відбувається ріст захворюваності. Це пов’язано з активізацією шляхів передачі інфекції, зі сприятливими умовами для зберігання і розмноження збудників у зовнішньому середовищі, зі змінами в організмі людини, які відбуваються у літньо-осінній період, а саме зниження його реактивності під впливом сонячного випромінювання, відпочинок в природніх умовах, зниженням кислотності шлункового соку.  Збудники кишкових інфекцій передаються за допомогою фекально - орального механізму, харчовим, водним, контактно-побутовим шляхами. Факторами передачі є м’ясо, яйця, вода, кухонний інвентар, руки, мухи. Джерелом інфекції може бути хвора людина з клінічними проявами інфекції або здоровий „носій”.   Носії становлять епідеміологічну небезпеку, оскільки вони ведуть активний спосіб життя, при цьому контактують зі здоровими людьми, займаються готуванням страв, будучи хворими працюють на об’єктах громадського харчування, на підприємствах, що займаються виготовленням продуктів харчування.
Наявність збудників, їх розмноження в продуктах харчування не впливає на їх смакові якості. Інфіковані продукти на смак і вигляд не відрізняються від безпечних та якісних. Час від зараження до перших клінічних проявів захворювання триває від декількох годин до двох-трьох діб.
Ураховуючи те, що з настанням літнього періоду зростає небезпека щодо захворюваності серед дорослих та дітей на кишкові інфекції  для попередження захворювання можна порадити:
- Перед приготуванням їжі та перед її вживанням обов’язково мити руки з милом. Обов’язково мити руки після відвідування туалету, слікувати, щоб ці правила виконувала  дитина.
- Не вживати м’ясні та молочні продукти придбані на стихійних ринках, з рук приватних осіб.
- Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води). Для пиття і приготування їжі – використовувати  питну бутильовану воду або воду з централізованих джерел водопостачання.
- Не допускати споживання продуктів та напоїв з протермінованим терміном зберігання.
- Hе вживати харчові продукти та напої при найменшій підозрі щодо їх якості.
- Не вживати в їжу незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини.
- При неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки) для миття посуду і рук використовувати перекип’ячену воду. При харчуванні у лісі, на пляжі виключати контакт продуктів з грунтом та піском.
- Зберігати продукти харчування тільки у спосіб зазначений на упаковці та у встановлені терміни.
- При купівлі будь-якого харчового продукту у торговельній мережі споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку реалізованої продукції.
- При подорожуванні не рекомендовано годувати дітей продуктами, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські кремові вироби, м’ясні салати, паштети інші продукти, що потребують охолодження при зберіганні).
- На відпочинку без організованого харчування слід виключати приготування багатокомпонентних страв, що не мають достатньої термічної обробки (паштети, м’ясні салати, багатокомпонентні страви). Зберігання виготовленої страви без холодильного обладнання не має перевищувати 2 години. Овочі та фрукти перед вживанням ретельно мити, обдавати окропом. У випадку виявлення перших ознак шлунково-кишкових розладів у дитини необхідно терміново звернутись до лікувальної установи. Не рекомендовано займатись самолікуванням.
При груповому відпочинку, скупченнях людей хворого  з шлунково-кишковими розладами необхідно ізолювати від інших людей до прибуття лікаря.


 

 

УВАГА!! ГРИП!

Усі діти випадково застуджуються і хворіють на респіраторні вірусні інфекції та грип, коли починають спілкуватися з іншими дітьми. Ці хвороби спричинені різними вірусами; з часом у дитини виробиться імунітет до багатьох з них.

Проконсультуйтесь з лікарем як найшвидше, якщо дитині менше року і вона виглядає дуже погано, виснажена або має якийсь із таких симптомів:

·  температура понад 39градусів;

·  шумне, швидке або важке дихання;

·  біль у вусі; таке хворе горло, що боляче ковтати;

·  сильний кашель;

·  нема поліпшення через три дні.

Застуда

Що це?

Мабуть, найпоширеніша хвороба - це вірусна інфекція, яка подразнює слизову носа або горла. Ризик розвитку цієї хвороби збільшується, коли діти застуджуються (наприклад, вийшли на вулицю без пальто чи намочили ноги). Хоч це не дуже серйозна хвороба, однак має важчий перебіг у немовлят і дітей, ніж у дорослих, бо ймовірний розвиток ускладнень - запалення органів дихання і вуха. Якщо у дитини з’явиться висипка з симптомами застуди, то це, можливо, краснуха або кір.

Симптоми

·  ніс забитий або з нього тече, чхання;

·  ледь підвищена температура;

·  хворе горло;

·  кашель.

Що може зробити лікар?

Якщо закладений ніс заважає дитині їсти, то лікар може приписати краплі для носа, які треба закапувати перед їдою.

Використовуйте тільки ті, які приписав лікар, і не довше, ніж три дні. Якщо вживати довше, то це призведе до посиленого утворення слизу, який може затруднити дихання носом.

Що я можу зробити?

1. Поміряйте дитині температуру і в разі потреби дайте їй сироп парацетамолу. Впевніться, що дитина багато п’є, однак не змушуйте її їсти, якщо вона не голодна. Пиття перед сном може допомогти підтримувати її ніс чистим вночі.

2. Накладіть захисний крем, що містить цинк і касторове масло, навколо носа дитини, якщо ці ділянки почервоніли і болять від постійного нежитю або частого витирання.

3. Якщо дитині більше року, то натріть її груди ментоловим маслом перед сном.

4. Капніть 1-2 ментолові краплі на дитячий нічний одяг або хустинку. Покладіть хустинку біля матраца в узголів’ї ліжка або візочка.

5. У разі застуди дитина дихатиме легше, якщо трохи підняти матрац під головою. Підкладіть під нього маленьку подушку або складений рушник і вкладіть у ліжечко дитину так, щоб її голова і груди були підняті. Переконайтесь, що між матрацом і узголів’ям ліжка немає щілин.

6. Підтримуйте в дитячій кімнаті тепло, однак пересвідчіться, чи повітря не занадто сухе, адже дихати ним важко. Користуйтеся зволожувачем, а якщо не маєте, то повісьте вологий рушник біля обігрівального приладу.

Грип

Що це?

Це дуже заразлива хвороба, спричинена сотнями різних вірусів. Вона трапляється епідеміями кожні два-три роки, коли з’являється новий тип вірусу, до якого люди ще не виробили імунітет. Якщо дитина заразилась грипом, то ознаки з’являться через день-два, і вона недобре почуватиметься 3-4 дні. Дитина може бути досить хворою і захоче залишатись на деякий час у ліжку; можливо, почуватиме себе слабкою ще кілька днів після зниження температури. У деяких дітей грип ускладнюється ураженням органів дихання - бронхітом або запаленням легенів.

Симптоми

·  підвищена температура;

·  головний біль;

·  біль у всьому тілі;

·  дитину морозить;

·  нежить;

·  кашель;

·  хворе горло.

Що я можу зробити?

Поміряйте температуру дитині і дайте їй сироп парацетамолу, якщо потрібно знизити гарячку. В кімнаті повинно бути тепле, свіже повітря;не надто сухо. Впевніться, що дитина достатньо п’є, особливо при високій температурі. Пропонуйте охолоджену кип’ячену воду.

“ Чи треба робити дитині щеплення від грипу?”

Якщо є ризик розвитку інфекцій органів дихання після грипу або будь-яка вада імунної системи, то варто було б зробити щеплення, обговоріть це з лікарем. Щеплення захистить дитину від грипу на рік. Оскільки ж нові типи вірусів грипу утворюються кожні 2-3 роки, то вакцина (яку виготовляють тільки з типів вірусу, які існують) не дасть захисту на ціле життя.

 

Не забувайте про вітаміни

 

У зимовий період раціон малюка має бути висококалорійним, вміщувати багато білків, вуглеводів і вітамінів. Рис, гречана та вівсяна каші, біле куряче й індиче м’ясо, риба, нежирні свинина і яловичина мають складати основу харчування.
І звісно ж, не можна забувати про овочі й фрукти. Холодної пори року найважливішим є вітамін С, який захищає дитячий організм від застуди. Його у великій кількості містять петрушка, солодкий болгарський перець, брюссельська, цвітна, білоголова капусти та шпинат. Аби максимально зберегти цінні речовини в овочах, варіть їх не надто довго.
Найбільш корисними фруктами взимку вважаються ківі, лимон, апельсин, грейпфрут і мандарин. Якщо у малюка діатез чи алергія на ці фрукти, замінити їх можуть морожені ягоди: суниці, малина, чорна смородина, аґрус.

 

 

 

                                               Короста та її профілактика                                                                                                                                                                                             (консультація  для батьків)

 

У пристойнім суспільстві розповідь про те, що ти хворів на коросту, може викликати нерозуміння й навіть неповагу. Вважається, що на коросту хворіють тільки нечистоплотні й неохайні персони. Однак, сьогодні, незважаючи на дотримання гігієнічних норм, це захворювання зустрічається аж ніяк не рідко. Заразитися коростою дорослі та діти можуть не тільки при тілесному контакті із хворим, але також при використанні речей, на яких можуть перебувати кліщі – мочалки, рушники, постільна білизна, натільний одяг, рукавички, іграшки, навіть дверні ручки. Причиною стає коростяний кліщ, який проникає у верхній шар шкіри й прокладає в ній проходи, відкладаючи там     яйця.
Характерною ознакою корости  є сверблячка в нічний час, яка  не дає заснути й дуже дратує. Також хворобу  можна розпізнати по невеликих прищиках, що сверблять, і смузі сірого кольору, що відходить від них – це хід кліща.
Лікування полягає у використанні зовнішніх препаратів, які просто труять його. Самий старий спосіб боротьби з хворобою – це втирання сірчаної мазі по всій шкірі дитини, крім  волосяної частини, або миття милом із сіркою (7-10 днів). Результат незмінно позитивний, однак після цього часто шкіра малюка стає сухою й дратівливої, тому паралельно призначаються антигистамінні  препарати й зволожуючі    креми.
На сучасному етапі існує велика кількість альтернативних препаратів, які досить нанести двічі (із проміжком 3-4 дні). Їх одночасно можна використовувати для знищення кліща в предметах меблів, матрацах, одязі  тощо. У процесі лікування також необхідно прокип'ятити всю постільну й натільну білизну, посуд та  інші предмети. Деякі речі можна просто запакувати й прибрати  на тривалий час, тому що без контакту з людиною коростяний кліщ гине через 7 днів.
Короста  - контагіозне захворювання, яке є  небезпечним як для хворого, так і для оточуючих.  Своєчасне виявлення хворих дітей та їх ізоляція  від дитячого колективу є важливою умовою в профілактиці поширення хвороби.
Чинники, які сприяють поширенню хвороби:
•    погані санітарно-гігієнічні умови;
•    перебування  дітей у колективах (садочки, інтернати);
•    міграція населення (туризм, сезонні роботи, відрядження, курорти);
•    нехтування правилами особистої гігієни;
•    несвоєчасне звернення по медичну допомогу;
•    відсутність огляду і лікування контактних осіб;
•    самолікування.