Чечелівський район. КЗДО № 163 ДМР








Сторінка фізінструктора

Завдання батьків в організації фізичного виховання дітей

 
►Створення необхідних матеріально-технічних умов для занять фізкультурою удома.
 
►Контроль і сприяння дотриманню дітьми режиму дня, правил особистої гігієни, загартування, виконання ранкової гімнастики.
 
►Особиста участь у змаганнях сімейних команд, днях здоров’я, спортивно-художніх вечорах, іграх розвагах , прогулянках.
 
►Організація змагань та ігор на дитячих майданчиках за місцем проживання.
Обов’язки батьків

 
►Визнати, що первинна відповідальність за добробут і фізичний розвиток дітей лежить на батьках.
 
►Вчити дітей особистим прикладом берегти своє здоров’я і працювати над вдосконаленням свого фізичного розвитку.
 
►Заохочувати дитину до систематичнихзанять фізичними вправами і поважати тих, хто веде здоровий спосіб життя.
 
►Знати і розуміти обов’язки та права дитини на заняттях з фізичної культури.
 
►Ознайомитись з навчальною програмою з фізичної культури.
 
►Дбати, щоб дитина була доглянута і охайна на заняттях з фізичної культури.
 
►Володіти інформацією про стан та вади фізичного розвитку дитини та не перешкоджати роботі щодо їх усунення

 

 

Вибираючи вид спорту для своєї дитини, ми рідко замислюємося над тим, наскільки він травматичний. Ми більше думаємо про те, чи подобається цей спорт нам, не беремо до уваги чи є умови для регулярних занять і чи багато часу від навчання віднімуть заняття цим видом спорту. Між тим, варто враховувати, що спорт - це не тільки відмінна фізична форма, прекрасний настрій і цікаве дозвілля, а й прикрі травми.

 

Вибираючи вид спорту для дитини, потрібно в першу чергу враховувати фізичні дані і здоров'я дитини, а не керуватися тільки лише бажаннями і прагненнями. Погодьтеся, що не дуже спритний малюк, почавши займатися фігурним катанням, отримає травм більше, чим його краще підготовлений одноліток.

Необхідно враховувати і те, які хронічні захворювання є у майбутнього спортсмена. При деяких захворюваннях протипоказань практично немає, проте інші ж накладають серйозні обмеження на заняття спортом і фізичне навантаження.

Дитину з хронічними захворюваннями не варто віддавати в секції боксу, регбі, хокею або карате. Теніс протипоказаний дітям з плоскостопістю, короткозорістю, виразковою хворобою. Заняття футболом і баскетболом можуть відвідувати діти з деякими хворобами серця, цукровий діабет, але при цьому навантаження потрібно скоротити до 50-60% від загальних нормативів. Від занять сноубордом і фігурним катанням варто відмовитися страждаючим високим ступенем короткозорості, а також хворобами легень і плеври.

Дитину з сколіозом або з проблемами із серцево-судинною системою не варто віддавати в секцію аеробіки та гімнастики. При виборі виду спорту потрібно враховувати і темперамент дитини. Вважається, що врівноваженим, спокійним, неквапливим дітям підійдуть види спорту, які не потребують великих швидкостей і значних фізичних навантажень. Це шахи, танці, велоспорт.

Діти з "вибуховим" характером повинні займатися таким видом спорту, в якому вони змогли б виплеснути зайву енергію. Їм підійдуть різні види боротьби, бокс, екстремальні види спорту.

Діти, які люблять спілкуватися, з задоволенням будуть займатися різними командними видами спорту - футболом, волейболом, баскетболом, хокеєм.

Батькам потрібно враховувати і те, що є патології, при яких можна займатися спортом, але нерозумно розраховувати на серйозні результати. Тому не варто вимагати від дитини неможливого. Ваші вимоги змусять малюка викладатися на тренуваннях і змаганнях "на всі сто", але якщо бажання юного спортсмена не будуть відповідати його фізичним можливостям, зайві навантаження призведуть до травм.

Займатися спортом можна починати в будь-якому віці, але існує думка, що чим раніше ви віддасте малюка в секцію, тим легше йому буде даватися нове захоплення. Крім того, в ранні роки у дітей відсутнє почуття страху, вони більш пластичні і зовсім не бояться падати. Це значно знижує ймовірність травм, але і вимагає додаткової підстраховки.

Між тим, існує оптимальний час для початку занять тим чи іншим видом спорту. Пов'язано це з етапами фізичного розвитку дитини. Так, гнучкість можна найбільш успішно розвивати у дітей 6-7 років, тому що вже в 8-9 років рухливість в суглобах і амплітуду рухів розвинути набагато складніше і ймовірність травм при заняттях зростає.

Кращий період для розвитку швидкості - 8-11 років, витривалості - після 11, сили - тільки після 12-13 років. Різні координаційні здатності краще розвивати теж у різний час: почуття ритму - з 9 до 12 років, рівновага - в 10-11, швидкість реакції - у 8-9, здатність до освоєння складних рухових навичок і диференціювання рухів - в 10-12 років, а орієнтацію в просторі - після 12 років.

На думку спортивних лікарів, дуже травматичні всі види єдиноборств. І хоча підлога у всіх залах для єдиноборств застелена матами, дуже багато травм при кидках.

Травматичним є також хокей, як з шайбою, так і з м'ячем. Це досить силовий і жорсткий вид спорту. Спортсмени в ньому отримують і переломи, і струс головного мозку.

Маленькі фігуристи, які не володіють ще добре ковзанами, отримують при падінні удари і різані рани. Переломів у дітей мало, оскільки в них кістки гнучкіші, але удари бувають серйозні.

Самими ж нетравматичними і лікарі, і самі спортсмени називають легку атлетику, плавання, лижі. Це чудові види спорту, які благотворно діють на весь організм. Наприклад, плавання - вид спорту, який гармонійно розвиває всі м'язи тіла і дає хороше навантаження на легені.

Але яким би видом спорту не почала займатися ваша дитина, в якому б віці не прийшло це бажання, головне - це правильно підібрати навантаження.

Багато чого залежить від тренера, який займається з юним спортсменом. Необхідно пам'ятати, що в будь-якій спортивній секції його далеко не завжди чекає індивідуальний підхід. Ступінь навантаження на тренуванні визначає тренер. І робить він це, виходячи найчастіше зі свого особистого досвіду, а не з фізичних можливостей дитини. І батькам необхідно проінформувати тренера про можливі обмеження, пов'язані з особливістями психіки і здоров'ям малюка. Крім того, вам варто докладніше ознайомитися з програмою заняття: вам необхідно мати уявлення, яке навантаження отримає ваша дитина, скільки часу їй буде потрібно на відновлення сил.

Після навантажень необхідний хороший відпочинок, який може включати в себе різні види мануальної терапії, використання лазні, ванн і фізіотерапевтичних процедур. Все це потрібно для того, щоб розслабити м'язи і запобігти супутнім м'язовим болям.